Онкомаркери СА-125 і HE4: що показують аналізи

Направлення на аналіз СА-125 або HE4 часто лякає сильніше, ніж сама черга до лабораторії. Розберемо, що це за білки, чому цифра в бланку буває вище норми і в яких випадках вона справді потребує дообстеження.

Що таке СА-125 і HE4

СА-125 — білок, який у лабораторній практиці називають вуглеводним антигеном 125 або муцином-16; кодує його ген MUC16. У здоровому організмі він є в тканині ока, ендометрія та в рідині матки, але в кров'яне русло не проникає.

HE4 — ще один маркер, який вивчають при раку яєчників; у літературі його зіставляють із СА-125 та алгоритмом ROMA.

Що показує онкомаркер яєчника

Референсні значення СА-125 — менше 35 МО на мілілітр. Перевищення цього порогу вважається вагомим аргументом на користь злоякісної пухлини яєчників, але не доказом. Чутливість тесту при серозному раку залежить від стадії: близько 42 % при I–II і майже 100 % при IV.

Для раннього виявлення маркер малопридатний. При мінімальному злоякісному ураженні рівень майже не відрізняється від норми, а при I стадії підвищення буває не більше ніж у половини хворих. При муцинозних аденокарциномах СА-125 залишається в нормі в 32 % випадків, при ендометріоїдних — у 30–60 %, при світлоклітинних — у 40 %. При II, III і IV стадіях показник може перевищувати норму в кілька разів.

Частіше СА-125 працює не як пошук хвороби, а як спостереження: за перебігом процесу, за метастазами до появи симптомів, за відповіддю на терапію. Зміна рівня збігається з клінічним перебігом у 87–94 % випадків.

Коли призначають аналіз СА-125 і HE4

Привід для направлення — скарги, схожі на пухлину яєчника: біль, набряк або відчуття тиску в животі та тазу, часті позиви до сечовипускання, труднощі з їжею та відчуття переповнення, утворення в ділянці тазу, здуття і запори. Кров на СА-125 входить до переліку досліджень разом з оглядом і візуалізацією.

Кісти яєчників входять до списку непухлинних причин підвищення СА-125, тому одного результату недостатньо. Це дослідження крові; як підготуватися до забору, уточнюйте під час запису у своїй лабораторії.

Як читати результат і чому маркер буває підвищений не лише при раку

Специфічність СА-125 невисока, особливо в жінок старше 50 років. Причини підвищення різноманітні:

• непухлинні процеси — запалення в черевній порожнині та малому тазу, менструація, ендометріоз, аднексит, кісти яєчників;
• соматичні хвороби — перитоніт і плеврит, хронічний гепатит і цироз печінки, хронічний панкреатит, аутоімунні захворювання;
• вагітність — у першому триместрі рівень може бути підвищений;
• пухлини — рак яєчників (близько 80 % випадків підвищення), а також рак матки та ендометрія, фаллопієвих труб, молочної залози, підшлункової залози, шлунка, легень, печінки.

У більшості непухлинних ситуацій концентрація не перевищує 100 МО на мілілітр.

Чому аналіз не ставить діагноз і що потрібно далі

Один бланк не замінює обстеження. Лікар збирає анамнез, зокрема сімейний, проводить огляд із гінекологічним дослідженням, призначає візуалізацію та кров на СА-125. УЗД буває трансвагінальним або зовнішнім, через передню черевну стінку. Якщо результати насторожують, пацієнтку направляють до онкогінеколога для подальших обстежень. На прийомі обговорюють КТ, пункційну біопсію, лапароскопію або лапаротомію. Точну відповідь частіше дає біопсія тканини, взята під час операції.

Після операції СА-125 перші два тижні буває вище, ніж до неї, через пошкодження тканин, тому оцінювати його має сенс приблизно через місяць. У ремісії показник тримається біля нижньої межі норми; підйом навіть у межах норми — від нуля до 35 Од на мілілітр — розцінюють як можливу доклінічну ознаку рецидиву. Постійно підвищений рівень частіше свідчить про слабку відповідь на лікування і продовження росту пухлини.

Сам по собі підвищений СА-125 або HE4 не привід викликати швидку; 103/112 — при станах, що загрожують життю, наприклад при ознаках інсульту чи інфаркту.

Матеріал довідковий і не замінює консультацію лікаря.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності