Ячмінь — невелике болісне утворення на повіці. Нижче — спокійний розбір: що це за запалення, як воно виглядає на початку і які стадії проходить, чим відрізняється внутрішня форма, чи передається ячмінь і за який строк він зазвичай минає.
Що таке ячмінь на оці
Ячмінь, який лікарі називають також гордеолумом, — гостре гнійне запалення волосяного мішечка вії або сальної залози, розташованої біля кореня вій. Таку форму називають зовнішньою. Причина — бактеріальна інфекція: у 90–95 відсотках випадків її спричиняє золотистий стафілокок. Найчастіше запалення з'являється при ослабленому імунітеті, наприклад після простудного захворювання. Серед факторів ризику називають переохолодження організму, ендокринні порушення, хронічні хвороби шлунково-кишкового тракту, демодекоз і блефарит — тривале запалення краю повік.
Ячмінь — часта скарга, і майже ніколи він не свідчить про щось серйозне. Повіко червоніє і набрякає, око може сльозитися, але зір при цьому не страждає. Зазвичай уражене одне око, хоча одночасно буває кілька утворень, зокрема на обох очах. Жовтуватий вміст усередині — звичайна картина, а на смуглявій шкірі почервоніння помітити важче.
Початкова стадія: як виглядає початок ячменю
На початку на краю повіки з'являється болісна, обмежена припухлість, набряк і почервоніння кон'юнктиви повіки. Точка ще маленька, але чутлива навіть до легкого дотику, а шкіра навколо виглядає припухлою.
Подібне буває і не при ячмені. Якщо ущільнення немає, а око або повіко просто почервоніли і сльозяться, йдеться частіше про кон'юнктивіт або блефарит. Щільне, але майже безболісне утворення — скоріше халязіон, закупорка протоки мейбомієвої залози.
Стадії розвитку ячменю
Далі запалення йде за зрозумілим сценарієм, і його етапи видно ззовні.
- Перші дні: болісна обмежена припухлість, набряк і почервоніння.
- Через 2–4 дні на верхівці припухлості з'являється жовтувата голівка.
- Потім голівка розкривається, і виділяється гній з частинками змертвілої тканини.
- Іноді до цього додаються головний біль, підвищення температури тіла і збільшення найближчих лімфатичних вузлів.
Видавлювати гній не можна: така спроба поширює інфекцію в бік очниці.
Внутрішній ячмінь: чим відрізняється
Внутрішній ячмінь — це запалення часточки мейбомієвої залози, яка лежить у товщі повіки позаду вій і виділяє маслянисту рідину для змочування ока. Розвивається він менш гостро, ніж зовнішній, і розкривається в кон'юнктивальний мішок. Іноді після нього залишається халязіон — хронічне запалення хряща навколо залози: щільний безболісний вузлик, шкіра над яким не спаяна з утворенням, а турбує переважно косметичний дефект. Такий вузлик часто минає сам приблизно за місяць.
Чи заразний ячмінь і чи передається він
Однозначної відповіді на питання, чи заразний ячмінь, немає: відомо лише, що причина — бактеріальна інфекція волосяного мішечка вії або залози повіки. Щоб не розносити інфекцію, не користуйтеся спільними рушниками і серветками з людиною, у якої ячмінь, і не тріть очі немитими руками.
За скільки минає ячмінь і коли потрібен офтальмолог
Звичайний ячмінь минає протягом тижня. Якщо за кілька тижнів він не став кращим, потрібен лікар. Негайно показатися фахівцю потрібно при дуже сильному болю або набряку, при погіршенні зору, при виділенні гною і при поширенні інфекції на око або повіко. Лікар оглядає повіко — огляд підтверджує діагноз. Рідко рак шкіри повіки виглядає подібно, тоді може знадобитися біопсія. У лікарні ячмінь можуть розкрити тонкою стерильною голкою, видалити найближчу вію або направити до очного спеціаліста. Ускладнення рідкісні, але запущене запалення небезпечне флегмоною очниці, тромбозом кавернозного синуса і менінгітом — саме тому гній не видавлюють.
Сам по собі ячмінь не привід викликати швидку. Номери 103 або 112 — лише при загрозливому для життя стані; при сильному болю, набряку, погіршенні зору або гної потрібно негайно звернутися до лікаря.
Цей матеріал довідковий: він пояснює, як поводиться ячмінь, але не замінює консультацію лікаря.
Джерела
Історія оновлень
Відгуки читачів
Відгуків ще немає — поділіться, чи була стаття корисною.
Залишити відгук
Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності