Високий нижній тиск: причини підвищеного діастолічного

Артеріальний тиск записують двома числами: верхнє (систолічний) і нижнє (діастолічний). Якщо нижня цифра стабільно вище норми, це може вказувати на підвищений діастолічний тиск — стан, який потребує уваги. Розберемо, що означає цей показник, чому він підвищується і в яких випадках потрібно звертатися до лікаря.

Що таке нижній (діастолічний) тиск і яка норма

Діастолічний тиск — це сила тиску крові на стінки артерій у момент розслаблення серця між ударами. Верхнє число відображає тиск у момент скорочення серця (систолічний). Нормальні значення тиску: систолічний менше 120 мм рт. ст. і діастолічний менше 80 мм рт. ст. Підвищеним вважається тиск від 120–129 (систолічний) при діастолічному менше 80 — це «підвищений» тиск. Артеріальна гіпертензія 1 ступеня діагностується при систолічному 130–139 або діастолічному 80–89 мм рт. ст.; 2 ступеня — при систолічному 140 і вище або діастолічному 90 і вище. Гіпертонічний криз — тиск вище 180/120 мм рт. ст. Точний діагноз ставиться за результатами кількох вимірювань у різний час.

Високий нижній тиск: що це означає

Якщо діастолічний тиск підвищений ізольовано (наприклад, 90 мм рт. ст. і вище при систолічному нижче 140), говорять про високий нижній тиск. Це означає, що тиск підвищений у момент розслаблення серця між ударами. Такий стан може бути варіантом артеріальної гіпертензії і потребує з'ясування причин.

Причини підвищеного діастолічного тиску

Причини високого нижнього тиску різноманітні. Основні фактори ризику артеріальної гіпертензії: вік (з роками ризик зростає), спадковість (близькі родичі з гіпертонією), нездорове харчування з надлишком солі, надмірна маса тіла, куріння, надмірне вживання алкоголю, тривалий стрес. У жінок прийом гормональних контрацептивів може сприяти підвищенню тиску, особливо при ожирінні, курінні та в похилому віці. Вторинні гіпертензії викликані іншим захворюванням або прийомом деяких речовин і ліків. Підвищення діастолічного тиску може бути наслідком цих станів.

Коли підвищено лише нижній тиск

Для діагнозу достатньо підвищення одного з чисел: нижнє 80–89 — 1 ступінь, 90 і вище — 2 ступінь. Діагноз встановлюється на підставі повторних вимірювань і, за потреби, добового моніторування тиску.

Чим небезпечне тривале підвищення нижнього тиску

Стійке підвищення артеріального тиску, включно з діастолічним, створює додаткове навантаження на серце і судини. З часом це може призвести до ураження органів-мішеней: серця, мозку, нирок, очей. Зростає ризик інфаркту міокарда, інсульту, серцевої недостатності, ниркової недостатності, судинної деменції. Навіть невелике зниження тиску зменшує ймовірність цих ускладнень.

Як з'ясовують причину і коли звертатися до лікаря

Для з'ясування причини підвищеного діастолічного тиску лікар вимірює тиск, може призначити домашнє моніторування або добове моніторування АТ. Для виключення вторинних гіпертензій проводяться аналізи крові (наприклад, на альдостерон, ренін). Звернутися до лікаря потрібно, якщо ви виявили стійке підвищення тиску, особливо якщо воно супроводжується головними болями, болем у грудях, який то з'являється, то минає, погіршенням зору. При тиску вище 180/120 мм рт. ст. потрібна невідкладна медична допомога.

Саме по собі підвищений нижній тиск не привід викликати швидку. Телефонуйте 103 або 112, якщо на тлі високого тиску виник раптовий стискаючий біль у грудях, який віддає в руку, шию, щелепу, спину або живіт, з'явилася задишка, холодний піт, нудота, легкість у голові, а також при тиску вище 180/120 мм рт. ст. з цими симптомами.

• Високий нижній тиск — діастолічний АТ 90 мм рт. ст. і вище.
• Норма діастолічного тиску — менше 80 мм рт. ст.
• Основні фактори ризику: вік, спадковість, надлишок солі, куріння, алкоголь, стрес.
• Вторинні гіпертензії викликані іншим захворюванням або прийомом деяких речовин і ліків.
• Тривале підвищення тиску небезпечне для серця, мозку, нирок і очей.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Тільки фахівець може поставити діагноз і призначити лікування.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності