У 2005 році в Нікарагуа сталася найбільша із зареєстрованих епідемій ротавірусу — спалах з незвично широким охопленням і тяжким перебігом, пов'язаний з мутаціями в геномі вірусу, які, можливо, дозволили йому обійти імунітет населення. До п'ятирічного віку практично всі діти у світі переносять цю інфекцію. Нижче — спокійний довідковий розбір: що це за вірус, як він передається і в чому його справжня небезпека.
Що таке ротавірус і ротавірусна інфекція
Ротавіруси — рід вірусів родини Reoviridae з дволанцюговою фрагментованою РНК: у геномі 11 фрагментів, оточених тришаровим білковим капсидом з ікосаедричною симетрією. Діаметр частинок — 65—75 нм, а зовнішній вигляд нагадує колесо з широкою маточиною і короткими спицями; звідси й назва — від латинського rota, «колесо». Ротавірусну інфекцію часто помилково називають «кишковим грипом», хоча до вірусів грипу збудник відношення не має. На ротавірус A припадає понад 90 % випадків захворювання людини, і він же залишається найчастішою причиною діареї у дітей.
Як відбувається зараження
Основний механізм передачі — фекально-оральний: через забруднені руки, поверхні та речі; можлива й аерогенна передача при тісному контакті з інфікованим. Джерело — фекалії зараженої людини, які можуть містити понад 10 трильйонів вірусних частинок на грам, тоді як для передачі інфекції іншій людині достатньо менше ста частинок. Спалахи виникають у дитячих дошкільних закладах, серед госпіталізованих дітей, у будинках для людей похилого віку. Сезонність виражена чітко: у Росії до 93 % випадків припадає на листопад — квітень.
Основні симптоми ротавірусної інфекції
Хвороба циклічна: інкубаційний період триває 1—5 діб, гострий — 3—7 діб, при тяжкому перебігу довше, одужання — 4—7 діб. Початок гострий: блювання, різке підвищення температури, діарея, причому випорожнення на другий-третій день нерідко сіро-жовті та глиноподібні. У більшості захворілих з'являються нежить, почервоніння в горлі та біль при ковтанні, зникає апетит, настає занепад сил. Кал і сеча бувають схожі на гепатитну картину: світлий кал, темна сеча, іноді з пластівцями крові. Від зараження до перших симптомів минає близько двох діб, а блювання та діарея можуть тривати від трьох до восьми днів.
Чим небезпечна ротавірусна інфекція: зневоднення
Головна загроза — втрата рідини (зневоднення). Ротавіруси розмножуються переважно в кишечнику, уражаючи ентероцити ворсинок тонкого кишечника і спричиняючи їхню загибель; це веде до мальабсорбції, а вірусний білок NSP4 порушує реабсорбцію води. Ознаки дегідратації — тривожний сигнал: у дітей до п'яти років менше мокрих підгузків, у людей старше п'яти — темна сеча з різким запахом або рідше сечовипускання. Деяким дітям допомогу надають у стаціонарі.
Як діагностують ротавірус
Ключове дослідження — аналіз калу, зокрема визначення антигену ротавірусу. Клінічна картина при цьому не менш показова: циклічний перебіг із поєднанням кишкового та респіраторного синдромів на початку хвороби, характерний вигляд випорожнень і сезонний підйом допомагають відрізнити ротавірус від інших причин діареї. Для порівняння, серед частих причин діареї та блювання — шлункова інфекція і харчове отруєння. Розбиратися в цьому розмаїтті — завдання лікаря.
Коли потрібно звернутися до лікаря
Гострий період зазвичай триває 3—7 діб, але є ситуації, в яких потрібен огляд фахівця:
- ознаки зневоднення — темна сеча з різким запахом або рідке сечовипускання в людини старше п'яти років;
- у дитини до п'яти років — менше мокрих підгузків, ніж зазвичай;
- дитина перестає їсти з грудей або пляшечки;
- діарея з кров'ю або кровотеча із заднього проходу;
- діарея триває більше семи днів, блювання — більше двох днів.
Сама по собі ротавірусна інфекція — не привід викликати швидку; 103/112 потрібні, якщо є блювання з кров'ю або блювотні маси вигляду кавової гущі, зелене блювання у дорослих, жовто-зелене або зелене блювання у дітей, ригідність шиї та біль при погляді на яскраве світло, раптовий сильний головний біль, раптовий сильний біль у животі, синюшна, сіра або бліда шкіра, губи або язик, тяжке утруднення дихання, сплутаність свідомості.
Якщо йдеться про дитину до 12 місяців і вас щось турбує, розмову з лікарем не відкладають. Матеріал довідковий і не замінює консультацію лікаря: оцінювати стан конкретної людини може тільки фахівець.
Джерела
Історія оновлень
Відгуки читачів
Відгуків ще немає — поділіться, чи була стаття корисною.
Залишити відгук
Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності