У 1799 році лікар Роберт Віллан описав дитячий висип під назвою «rubeola, sine catarrho», а через століття її назвали інфекційною еритемою і включили до нумерованого списку дитячих екзантем як «п'яту хворобу». Сьогодні за цим історичним ім'ям ховається парвовірус B19 — вірус, антитіла до якого знаходять у 2–15 % дітей і більш ніж у 85 % людей похилого віку.
Що таке парвовірусна інфекція
Парвовірус B19 — ДНК-вмісний вірус, вперше виділений у 1974 році зі зразка сироватки № 19. Він розмножується в клітинах-попередниках еритроцитів і спричиняє їхню загибель, тому клінічна картина залежить від стану крові та імунітету людини: від безсимптомного носійства до анемії. Вірус не має відношення до парвовірусів собак і котів. У здорових дітей він найчастіше проявляється інфекційною еритемою — тим самим висипом, який у побуті називають синдромом ляпасів.
Як передається і хто хворіє частіше
Основний шлях передачі — повітряно-крапельний: зі слиною, мокротинням і носовим слизом під час кашлю та чхання, а також через предмети, на яких залишився вірус. Можливе зараження через донорську кров та її компоненти, при пересадці органів і вертикальна передача від матері плоду — приблизно в 30 % випадків інфікування вагітних. Частіше хворіють діти; у США підйоми захворюваності припадають на кінець зими, весну та початок літа, а невеликі спалахи трапляються кожні 3–4 роки. Людина заразна переважно в ранній фазі, до появи висипу, тому ізоляція після висипань уже не має сенсу.
Симптоми: від легких до висипу на щоках
Приблизно у 2 з 10 заражених симптомів немає взагалі. В інших хвороба починається з нездужання протягом кількох днів: підвищення температури, нежитю, болю в горлі, головного болю, кашлю. Потім на одній або обох щоках з'являється яскравий червоний висип, а через кілька днів — плямистий, іноді виступаючий над шкірою висип на грудях, спині, руках, ногах і сідницях; у дітей він буває сітчастим, «мереживним». На смаглявій шкірі висипання помітні гірше. Висип зазвичай згасає за 1–3 тижні, але може триматися довше на спеці та при стресі. У дорослих висип на обличчі з'являється рідко, зате бувають болі та скутість у суглобах, іноді на багато тижнів.
Парвовірусна інфекція у дітей
Для дитини це, як правило, неважкий стан, який минає сам. Специфічного лікування не існує, а діагностика найчастіше не потребує аналізів: лікар розпізнає хворобу за характерним висипом на щоках і тілі. Лабораторне підтвердження — виявлення вірусу в крові або антитіл до нього — застосовують рідко, зазвичай при вагітності або високому ризику ускладнень.
- Червоні щоки та «мереживний» висип на тілі після кількох днів нездужання
- Висип може триматися довше на спеці та при стресі
- Хвороба зазвичай минає сама протягом 3 тижнів
- Дитина заразна до появи висипу, а не після
Вірусна інфекція у дітей з висипом: як відрізнити парвовірус від інших
Батькам корисно знати логіку п'ятої хвороби: спочатку кілька днів температури та катаральних явищ, потім яскраві щоки і лише потім — поширений висип. Відрізнити парвовірус від інших інфекцій з висипом за описом важко, точний діагноз ставить лікар. Якщо висип з'явився після вірусної інфекції і ви сумніваєтеся, покажіть дитину педіатру — це спокійніше, ніж гадати за фотографіями.
Ускладнення та групи ризику, коли звертатися до лікаря
У людей з хворобами крові, наприклад серповидноклітинною анемією або таласемією, можлива тяжка анемія; при ослабленому імунітеті — хронічна анемія. Вагітним інфекція загрожує ризиком втрати плода близько 10 % при зараженні до 20-го тижня, особливо між 14-м і 20-м. Якщо ви вагітні, проходите хіміотерапію, живете з ВІЛ або діабетом і контактували з хворим, повідомте про це лікарю. Термінова консультація потрібна при дуже блідій шкірі, задишці, крайній втомі, непритомності — ознаках тяжкої анемії.
Сам висип не привід викликати швидку; 103 або 112 — якщо у дитини дуже бліда шкіра, задишка, крайня втома або вона знепритомніла.
Ця стаття довідкова: вона допомагає впізнати хворобу в обличчя, але не замінює огляд лікаря, який бачить дитину, а не опис.
Джерела
Історія оновлень
Відгуки читачів
Відгуків ще немає — поділіться, чи була стаття корисною.
Залишити відгук
Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності