Хвороба Лайма: що це, борелії та як відбувається зараження

1 листопада 1975 року до департаменту охорони здоров'я штату Коннектикут звернулися дві жінки з містечка Олд-Лайм: їхнім дітям поставили діагноз «ювенільний ревматоїдний артрит», і такий самий почули кілька дорослих. Розслідування команди Аллена Стіра показало, що хвороба починається після укусу кліща; назва містечка стала назвою найпоширенішого захворювання, що передається при укусах.

Хвороба Лайма: що це за інфекція

Кліщовий бореліоз, він же хвороба Лайма, він же Лайм-бореліоз, — трансмісивне інфекційне захворювання, яке спричиняють спірохети роду борелій. «Трансмісивне» означає лише спосіб передачі: збудника переносить кровосисна членистонога, а не повітря і не побутовий контакт. У розмовах миготить «вірус Лайма», і це перша помилка, яку доводиться виправляти: причина хвороби — бактерія.

Борелії: збудники та їхні види

У 1982 році Віллі Бургдорфер уперше виділив із кліщів спірохетоподібні мікроорганізми роду Borrelia, пізніше названі Borrelia burgdorferi. У США цей вид вважають причиною хвороби найчастіше, у Європі її пов'язують із кліщами Ixodes ricinus та Ixodes persulcatus, а рід борелій налічує кілька видів. Спірохета надзвичайно дрібна, утворює спорові форми й присутня в тканинах у невеликій кількості, тому знайти її важко. До 60 % геному Borrelia burgdorferi виявили в останках Етці, який загинув в Альпах близько 5300 років тому.

Як борелії потрапляють в організм після укусу кліща

Кліщі — крихітні істоти, схожі на павуків; живуть вони в лісах, у високій траві, іноді в міських парках. Літати й стрибати вони не вміють: чіпляються за шкіру того, хто проходить повз, і живляться кров'ю кілька днів, перш ніж відпасти. Присмоктуються не завжди на видному місці — пах, пахви, шкіра під волоссям. Щоб передати бактерію, кліщу зазвичай потрібно залишатися на тілі довше 24 годин, а укус необов'язково відчутний, тому після прогулянки оглядають себе, дітей і домашніх тварин.

Стадії та симптоми бореліозу

Ранні прояви починаються через 3–30 днів після укусу інфікованого кліща. Найвідоміша ознака — кільцеподібний або овальний висип навколо місця укусу, мігруюча еритема: вона з'являється зазвичай через 1–4 тижні, але може й через 3 місяці, тримається кілька тижнів, росте, буває теплою, але зазвичай не болить і не свербить. На світлій шкірі вона рожева або червона, на смаглявій її важче помітити, і вона схожа на синець; іноді малюнок нагадує мішень для дартсу. Крім висипу з'являються:

• жар, озноб, відчуття холоду;
• головний біль;
• болі в м'язах і суглобах;
• втома і занепад сил;
• збільшені лімфатичні вузли.

Без лікування інфекція поширюється на суглоби, серце й нервову систему: сильний головний біль і скутість шиї, нові еритеми на тілі, слабкість мімічних м'язів, артрит великих суглобів, перебої в роботі серця, запаморочення і задишка, запалення мозку й спинного мозку, оніміння та поколювання в кистях і стопах.

Як підтверджують діагноз

Розпізнати хворобу Лайма непросто: у неї багато спільного з іншими станами, а явний висип буває не завжди. Лікар розпитує про симптоми, помічені укуси та перебування в місцях, де живуть інфіковані кліщі. Допомагають два види аналізів крові, що виявляють антитіла до збудника. Антитіла з'являються через кілька тижнів, тому дослідження в перші дні може бути негативним за наявності хвороби, і його повторюють. Рішення про лікування ухвалює лікар: розпочате рано, воно ефективніше.

Можливі ускладнення та коли звертатися до лікаря

Віддалені наслідки розвиваються через місяці або роки, і ймовірність їх вища при затримці лікування: болі та припухлість суглобів, порушення нервової системи у вигляді болю або оніміння, проблеми з серцем, труднощі з пам'яттю та концентрацією. У частини людей після пролікованої інфекції довше шести місяців зберігаються втома, болі та занепад сил — це посттерапевтичний Лайм-синдром; причини неясні, доведеного лікування немає, але більшість з часом почувається краще. До лікаря йдуть, якщо за останні три місяці був укус кліща і з'явилися грипоподібні симптоми або кругла, овальна висипка. На смаглявій шкірі висип розпізнати складніше.

Сама по собі хвороба Лайма — не привід викликати швидку. Номери 103 і 112 потрібні при загрозливих для життя станах, наприклад при ознаках інфаркту або інсульту.

Усе написане — довідкова історія про хворобу та її збудника, а не заочна консультація: рішення про обстеження після укусу кліща ухвалює лікар, і розмову з ним не замінить жодна стаття.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності