Герпес: що це, види вірусу, як проявляється і чим небезпечний

Герпес — вірусна інфекція, яка у більшості людей не дає симптомів, а у частини — повторювані болючі пухирці на губах, шкірі або слизових. Вірус залишається в організмі назавжди, тому епізоди можуть повторюватися роками.

Що таке герпес і герпетична інфекція

Herpes simplex, або простий герпес, — вірусне захворювання з характерним висипанням згрупованих пухирців на шкірі та слизових оболонках. Герпес — не грибок і не застуда в сенсі ГРВІ: його спричиняють два нейротропні віруси, ВПГ-1 і ВПГ-2, які уражають нервові клітини.

Передається при прямому контакті з ушкодженими тканинами, слиною або біологічними рідинами носія — зокрема через зовні нормальну шкіру. Інфекція піддається лікуванню, але не виліковується. За оцінками ВООЗ, ВПГ-1 інфіковані 3,8 млрд людей молодше 50 років — 64% населення планети; ВПГ-2 — 520 млн людей 15–49 років, або 13%.

Види герпесу: типи герпесвірусів та їхні прояви

ВПГ-1 зазвичай уражає рот, шию, обличчя, очі та ЦНС; найчастіший варіант — лабіальна, губна форма, яку в побуті називають «застудою на губах». Для ВПГ-2 характерні аногенітальні ураження. Обидва типи можуть давати ураження обох локалізацій: після орогенітальних контактів ВПГ-1 спричиняє генітальний герпес.

Описано й інші форми: герпетичний панарицій, очний герпес (кератит), герпетичні енцефаліти та менінгіти, неонатальний герпес. У 95% випадків рецидивного генітального герпесу виявляють ВПГ-2.

Герпес 6 типу та інші види родини

Герпес 6 типу належить до родини герпесвірусів, але дані в цій статті стосуються лише ВПГ-1 і ВПГ-2.

Як проявляється герпес: висип, висипання та інші ознаки

У більшості інфікованих симптомів немає або вони легкі: людина не знає про вірус і передає його іншим. Якщо симптоми з'являються, вони часто починаються з поколювання, свербежу або печіння в місці майбутніх висипань.

Виглядає герпес як згруповані пухирці або відкриті ерозії: при оральній формі — навколо губ і в роті, при генітальній — навколо статевих органів і ануса. Пухирці болючі, розкриваються, мокнуть і вкриваються кіркою. Перший епізод нерідко супроводжується лихоманкою, болями в тілі, головним болем і збільшенням лімфовузлів; повторні коротші й легші.

За оцінками ВООЗ, у 2020 році хоча б один симптоматичний епізод генітального герпесу пережили 205 млн людей 15–49 років — 5,3%; у 92% з них симптоми пов'язані з ВПГ-2, який дає рецидиви частіше за генітальний ВПГ-1.

Чому вірус залишається в організмі та як перебігає хронічна форма

Після зараження вірус входить у нервові закінчення в шкірі й ними дістається до чутливого нейрона в ганглії, де переходить у латентну стадію і вбудовується в геном клітини-хазяїна. Імунна система його не видаляє: герпес — довічна інфекція з чергуванням неактивної та активної фаз.

Реактивацію провокують хвороба або лихоманка, сонце, менструація, травма, емоційний стрес, операції. Хронічний герпес — це повторювані епізоди: з часом вони рідші, а через кілька років можуть проходити безсимптомно, хоча людина залишається заразною.

При імунодефіцитах — ВІЛ, пухлинах, після трансплантації — перебіг тяжчий. ВПГ-2 підвищує ризик зараження ВІЛ приблизно втричі; рідкісні ускладнення — менінгенцефаліт і дисемінована інфекція; у новонароджених можливий неонатальний герпес.

Діагностика та коли потрібно до лікаря

Оральний герпес розпізнають за зовнішніми проявами — пухирцями та ерозіями. Без висипань діагноз підтверджують лабораторно. Лікар може призначити:

• вірусологічний посів (культуру) виділень з ураженої ділянки;
• аналіз крові на антитіла до вірусу простого герпесу;
• тест на ВПГ.

Привід прийти до лікаря — вагітність (є ризик передачі вірусу дитині), слабкий імунітет, очні форми герпесу. До лікаря можна звернутися і при появі пухирців або виразок.

Сам по собі герпес не привід викликати швидку. 103/112 — при загрозливому для життя стані, зокрема якщо у новонародженого або людини зі слабким імунітетом стан швидко погіршується.

Матеріал довідковий і не замінює консультацію лікаря: діагноз і обсяг обстежень визначає лікар.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності