Цервицит: що це, причини та симптоми

Цервицит — це запалення шийки матки. Іноді його виявляють під час планового огляду, коли скарг майже немає, а іноді він пояснює незвичні виділення або кров'янисті сліди між місячними. Розберімо спокійно, що відбувається і коли потрібен лікар.

Що таке цервицит

Цервицит — запальне захворювання шийки матки. Шийка — частина матки, яку видно під час огляду в дзеркалах; через неї проходить цервікальний канал, що з'єднує піхву та порожнину матки. Запалення зачіпає різні шари та ділянки, тому виділяють кілька різновидів. При хронічному перебігу слизовий та інші шари шийки матки можуть потовщуватися або стоншуватися.

У класифікації з 2006 року окремо вказані гонококовий цервицит, хламідійний цервицит і запальна хвороба шийки матки. Про наявність запалення судять за результатами аналізів і кількістю патогенних агентів — зазвичай вони потрапляють ззовні, під час статевого контакту.

Причини запалення шийки матки

Головні причини — інфекції. При цервициті перевіряють хламідію, гонорею, трихомонади та бактеріальний вагіноз. Роль можуть відігравати й механічні пошкодження шийки. Для запальних захворювань органів малого таза ризик вищий після пологів, викидня, аборту, гістероскопії та встановлення внутрішньоматкової спіралі — процедур, під час яких відкривається цервікальний канал.

Симптоми цервициту та характер виділень

Часто захворювання перебігає безсимптомно: запалення бачить лікар, а жінку нічого не турбує. Якщо скарги є, це можуть бути патологічні болі, кровотеча між місячними або після сексу, біль під час статевого акту, незвичні за виглядом, запахом або відчуттями виділення.

Лікар орієнтується на гнійний або слизово-гнійний ексудат із цервікального каналу та постійну кровоточивість при дбайливому проходженні ватним тампоном через канал. Виділення, незвичні за виглядом, запахом або відчуттями, лікар оцінює за оглядом і мазком.

Зв'язок із запаленням органів малого таза та ускладнення

Цервицит може супроводжуватися ендометритом, тому при новому епізоді лікар оцінює ознаки запальних захворювань органів малого таза (ЗЗОМТ). Малий таз у жінок — ділянка між животом і стегнами; ЗЗОМТ — інфекція матки, маткових труб і яєчників, після якої залишаються рубці.

Ускладнення серйозні: абсцеси (скупчення гною) в маткових трубах або яєчниках, тривалий тазовий біль, проблеми з фертильністю, підвищений ризик позаматкової вагітності. Абсцес без лікування може стати загрозливою для життя інфекцією.

Ризик ЗЗОМТ вищий, якщо:

• ви сексуально активні і вам менше 25 років;
• у вас більше одного партнера або раніше були невилікувана інфекція чи ЗЗОМТ;
• ви спринцюєтеся — так бактеріям легше потрапити в репродуктивні органи, а ознаки запалення маскуються;
• нещодавно встановлена внутрішньоматкова спіраль: ризик підвищений у перші три тижні.

Як діагностують і коли йти до гінеколога

Одного аналізу для ЗЗОМТ немає. Лікар розпитує про симптоми, статеву історію та контрацепцію, оглядає живіт і ділянку малого таза, на кріслі дивиться шийку в дзеркалах і бере мазок із цервікального каналу та піхви. Додатково бувають потрібні аналізи крові та сечі, УЗД. При цервициті окремо роблять ПЛР на хламідію та гонорею, перевірку на бактеріальний вагіноз і трихомоніаз.

Мікроскопія для пошуку трихомонади чутлива приблизно в 50% випадків, тому при негативному результаті роблять додаткове дослідження — культуральний метод або ПЛР. Понад 10 лейкоцитів у полі зору у вагінальному вмісті без трихомоніазу може вказувати на цервицит хламідійної етіології.

Огляд ви контролюєте: можна попросити лікарку-жінку та супроводжуючого. До гінеколога — при незвичних виділеннях, кров'янистих слідах між місячними або після сексу, болю внизу живота і якщо ви або партнер могли зіткнутися з інфекцією, що передається статевим шляхом.

Цервицит сам по собі не привід викликати швидку. 103 або 112 — якщо на тлі симптомів інфекції малого таза біль внизу живота сильний або посилюється під час руху; якщо біль внизу живота супроводжується рясною кровотечею; при різкому раптовому сильному болю внизу живота; при болю під ребрами справа і в правому плечі; при запамороченні або непритомності; при дуже високій температурі, ознобі, нудоті або блюванні.

Цей текст довідковий: він допомагає зорієнтуватися і поставити лікарю свої запитання, але не замінює консультацію гінеколога.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності