Дуоденогастральний рефлюкс: що це, причини та симптоми

Побачили у висновку гастроскопії рядок «дуоденогастральний рефлюкс» і намагаєтеся зрозуміти, що це означає? Розберемося, що це за стан, звідки він береться і коли потрібно звернутися до лікаря.

Що таке дуоденогастральний рефлюкс

Дуоденогастральний рефлюкс — це закидання вмісту дванадцятипалої кишки в шлунок. Між цими двома відділами є сфінктер — воротар, який у нормі працює як двері: пропускає їжу в один бік і прикривається у зворотний. Якщо ці «двері» закриваються не повністю, вміст кишки потрапляє туди, де його не чекають.

Відразу уточнимо, чим це не є. Це не печія від кислоти, яка піднімається зі шлунка в стравохід, і не самостійний діагноз за одним рядком із висновку. Клінічно проявляють себе лише виражені та тривало наявні рефлюкси.

Звідки береться дуоденогастральний рефлюкс: причини

Причиною дуоденогастрального рефлюксу називають ослаблення замикальної функції воротаря, хронічний дуоденіт і підвищений тиск у дванадцятипалій кишці.

При цьому думки гастроентерологів розходяться: частина вважає, що дуоденогастральний рефлюкс трапляється у здорових людей, а деякі пишуть, що він постійно присутній у здорових людей, займає близько 40% часу доби і посилюється вночі.

Симптоми дуоденогастрального рефлюксу

Клінічно проявляються лише виражені та тривало наявні рефлюкси. Коли рефлюкс саме такий, з'являються характерні ознаки:

• жовтий наліт на язиці;
• болі в животі без чіткої локалізації;
• відрижка;
• печія.

Відрижку та печію разом лікарі описують словом «диспепсія». Відрижка та печія бувають і при гастроезофагеальному рефлюксі, тому за симптомами самотужки розібратися не можна — потрібен лікар.

Гастрит типу С: як рефлюкс впливає на слизову

Вміст дванадцятипалої кишки — не нешкідлива рідина. У ньому є жовчні кислоти та їхні солі, панкреатичні ферменти, лізолецитин та інші компоненти. Вони пошкоджують слизову шлунка, насамперед антрального відділу, який прилягає до дванадцятипалої кишки.

Якщо таке закидання існує довго, розвивається так званий гастрит типу С (хіміко-токсичний).

Чим він відрізняється від гастроезофагеального рефлюксу

Плутанина виникає тому, що слова схожі. Гастроезофагеальний рефлюкс — закидання вмісту шлунка в стравохід, коли м'яз у нижній частині стравоходу не закривається як слід. Його ознаки: пекучий біль у середині грудей і кислий смак у роті, бувають кашель або гикавка, які повертаються, осиплість, неприємний запах з рота, здуття та нудота. Найчастіше неприємно після їжі, лежачи та при нахилі.

Якщо таке закидання трапляється двічі й більше разів на тиждень або пошкоджує слизову стравоходу, говорять про гастроезофагеальну рефлюксну хворобу. Дуоденогастральний рефлюкс — про інший поверх: вміст іде з кишки в шлунок.

Як виявляють рефлюкс і коли звертатися до лікаря

Обстеження зазвичай включає УЗД органів черевної порожнини, ЕГДС (ту саму гастроскопію) і комплексну добову pH-метрію нижньої третини стравоходу, кардіального відділу та тіла шлунка. Дослідження кислотності в шлунку дає найдостовірнішу відповідь, чи є рефлюкс і наскільки він виражений. Електрогастроентерографія до стандартів діагностики не входить.

До лікаря потрібно звернутися, якщо їжа застрягає в горлі, буває часте блювання, вага знижується без причини або симптоми погіршуються.

Сам по собі дуоденогастральний рефлюкс — не привід викликати швидку. Телефони 103 і 112 потрібні, якщо з'явився біль у грудях разом із задишкою або біль віддає в щелепу чи руку: це можуть бути ознаки проблеми із серцем.

Матеріал довідковий: він пояснює рядок із висновку, але не замінює консультацію лікаря — остаточну відповідь на ваше запитання дасть гастроентеролог.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності