Тиреоїдит: що це, симптоми та причини запалення щитоподібної залози

Слово «тиреоїдит» у висновку лікаря або в направленні на аналізи часто викликає тривогу: незрозуміло, що саме запалилося, наскільки це серйозно і чи не онкологія це. Спокійно розберемо по пунктах: що означає діагноз, які бувають форми запалення щитоподібної залози, як воно проявляється і які обстеження підтверджують картину.

Що таке тиреоїдит і запалення щитоподібної залози

Тиреоїдит — це запалення щитоподібної залози. Термін об'єднує групу захворювань щитоподібної залози різного походження, при яких обов'язковим компонентом є запальний процес. Щитоподібна залоза розташована на шиї, трохи вище місця, де сходяться ключиці. Запалення може змінювати її роботу: при хронічному аутоімунному тиреоїдиті функція залози нерідко знижується — розвивається гіпотиреоз, коли залоза виробляє менше гормонів, ніж потрібно; але низький рівень гормонів буває не в усіх. Перебіг буває повільним: від початку процесу до зниження рівня гормонів можуть минути місяці і навіть роки.

Тиреоїдит — це рак: розвіюємо плутанину

Ні, тиреоїдит — не рак. Це запальне захворювання, а не злоякісна пухлина. У рідкісних випадках на тлі хронічного тиреоїдиту можуть розвиватися рак щитоподібної залози або лімфома щитоподібної залози, але це саме рідкісні ускладнення, а не сам діагноз. Для підтвердження хронічного аутоімунного тиреоїдиту (хвороби Хашимото), як правило, не потрібні візуалізаційні дослідження і тонкоголкова біопсія.

Види тиреоїдиту і чому він виникає

Клінічна класифікація розрізняє гострий тиреоїдит (дифузний і вогнищевий; гнійний і негнійний), підгострий (дифузний і вогнищевий) і хронічний. Хронічний включає фіброзно-інвазивний (зоб Ріделя), лімфоцитарний, або аутоімунний (зоб Хашимото), післяпологовий і специфічний — туберкульозний, сифілітичний, септикомікозний. Найчастіша причина зниження функції залози — аутоімунний стан, хвороба Хашимото: імунна система атакує щитоподібну залозу, і вона не може виробляти достатньо гормону. Хвороба частіше зустрічається у жінок і зазвичай починається у віці від 30 до 50 років, хоча захворіти може будь-хто. Хронічний тиреоїдит частіше виникає у людей із сімейною історією хвороб щитоподібної залози; у рідкісних випадках він пов'язаний з іншими аутоімунними проблемами — наприклад, з порушенням функції надниркових залоз і цукровим діабетом 1 типу.

Симптоми тиреоїдиту, в тому числі у жінок

Ознаки пов'язані зі зниженням функції залози і розвиваються поступово. Можливі підвищена втомлюваність, відчуття холоду частіше звичайного, збільшення ваги, запори, труднощі з концентрацією і ясністю мислення, знижений настрій або депресія, суха шкіра, сухе волосся або його випадіння, охриплий голос. У жінок бувають нерегулярні або рясні менструації. Іноді єдиним раннім симптомом виявляється збільшення шиї або зоб; на пізній стадії залоза може стати маленькою або зморщеною.

• Виражена втомлюваність і відчуття холоду
• Збільшення ваги і запори
• Суха шкіра, випадіння волосся, охриплість
• Збільшення шиї або зоб
• Нерегулярні або рясні менструації у жінок

Як діагностують тиреоїдит і коли звертатися до лікаря

Лікар розпитує про симптоми, уточнює сімейну історію хвороб щитоподібної залози і аутоімунних станів, недавню вагітність, оглядає шию, щоб зрозуміти, чи збільшена залоза. Лабораторні тести функції щитоподібної залози включають вільний T4, ТТГ і аутоантитіла до щитоподібної залози. При підозрі на зниження функції можуть призначити додаткові аналізи, а за потреби — направити до фахівця. Звернутися до лікаря потрібно при появі симптомів хронічного тиреоїдиту або гіпотиреозу.

Саме по собі не привід викликати швидку; 103/112 — якщо при тяжкому нелікованому гіпотиреозі з'являється зміна свідомості аж до коми, особливо на тлі інфекції, травми або приймання деяких ліків.

Матеріал довідковий: він допомагає зрозуміти суть діагнозу і підготуватися до розмови з лікарем, але не замінює консультацію фахівця.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності