Непереносимість лактози: що це, види та причини

Склянка молока, ложка сметани в борщі, шматочок сиру — і через пів години живіт починає бурчати й здуватися. Якщо так повторюється після молочного, можливо, річ у непереносимості лактози. Розберемо, що це за стан і як його підтверджують.

Що таке непереносимість лактози і як перетравлюється лактоза

Лактоза — молочний цукор із продуктів тваринного молока: коров'ячого, козячого, овечого. Це молоко, масло, сир, вершки, йогурт, морозиво. Трапляється вона і в мюслі з шоколадом, хлібі, печиві та випічці, соусах і заправках, протеїнових коктейлях.

Розщеплює її фермент лактаза. Коли його мало, цукор потрапляє в товсту кишку неперетравленим: бактерії виділяють водень, вуглекислий газ і метан, а цукор тягне воду в кишку — звідси здуття, гази й діарея. Непереносимість лактози, або гіполактазія, — стан, спричинений зниженням рівня лактази. Небезпечним його не вважають.

Симптоми: як проявляється непереносимість лактози

Симптоми починаються через кілька хвилин або пару годин після їжі з лактозою:

• біль або дискомфорт у животі;
• здуття й бурчання;
• гази;
• діарея або запор;
• нудота, іноді блювання.

Бувають і позакишкові супутники: головний біль, втома, біль у суглобах і м'язах. У дітей — хронічні запори, неспокій і плач після їжі. Без молочного симптомів немає.

Види: вроджена, первинна та вторинна непереносимість

Вроджена непереносимість лактози — вкрай рідкісний варіант, коли лактаза не виробляється зовсім.

Первинна, вікова, — найчастіша: вироблення ферменту поступово знижується, початися це може в будь-якому віці. У жителів Північної Європи з непереносимістю вона зазвичай розвивається після 20 років.

Вторинна непереносимість лактози — наслідок іншого стану: запальних хвороб кишечника, целіакії, кишкових інфекцій, операцій на кишечнику, травми кишки. У недоношених дітей кишечник ще не дозрів, і в міру росту це зазвичай минає.

Чому непереносимість лактози з'являється з віком

За лактазу відповідає ген LCT на хромосомі 2, у районі 2q21, а поруч лежить регуляторна ділянка гена MCM6, яка керує активністю ферменту залежно від віку. У частини людей у ній є мутації — відомо щонайменше чотири, — і тоді лактаза працює все життя.

Частота непереносимості зростає з віком. У віці 2–3 років, 6 років і 9–10 років вона становить: у білих американців і жителів Північної Європи — 6–15 %, у мексиканців США — 18 %, 30 % і 47 %, у жителів Південної Африки — 25 %, 45 % і 60 %, у жителів Перу — 30–55 %, 90 % і понад 90 %. Непереносимість лактози трапляється у 50–80 % євреїв-ашкеназі. У Росії частота залежить від регіону, на Півночі схильність можуть мати до 35 % жителів. При цьому 81 % дорослих японців переносять до 200 мілілітрів молока без симптомів.

Як діагностують непереносимість лактози

Спочатку лікар перевіряє, чи пов'язані скарги з молочним: може запропонувати пробне виключення продуктів з лактозою, призначити аналізи крові та водневий дихальний тест.

Водневий тест: людина приймає 50 г лактози, потім вимірюють водень у видиху. Діагноз підтверджується, якщо водень вищий за 20 ppm, а глюкоза в крові зросла менш ніж на 20 міліграмів на децилітр (1 мілімоль на літр). Якщо скарги сильні й не минають, може знадобитися гастроскопія із забором крихітного шматочка слизової тонкої кишки.

Чим вона відрізняється від алергії на молоко і коли потрібен лікар

Алергія на молоко — реакція на молочний білок, і вона буває небезпечною для життя: важко дихати, свербить шкіра, набрякають губи, обличчя, очі. Непереносимість лактози — про фермент і травлення, не про імунітет.

До лікаря — якщо симптоми повертаються після їжі; три тижні тримаються незвичні зміни випорожнень; три тижні є кров у випорожненнях; три тижні не минає здуття й дискомфорт; вага знижується без зусиль. Прибирати молочне зі свого раціону або раціону дитини без поради лікаря чи фахівця з харчування не треба.

Сама непереносимість лактози не привід викликати швидку. 103 або 112 — якщо раптово набрякають губи, рот, горло або язик; якщо дихання часте або важке, є хрипи, відчуття задухи; якщо важко ковтати; якщо шкіра, язик або губи сині, сірі чи бліді; якщо людина раптово дезорієнтована, сонлива або паморочиться голова; якщо вона знепритомніла і не прокидається. Це може бути тяжка алергічна реакція.

Матеріал довідковий і консультацію лікаря не замінює.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності