Харчова алергія і харчова непереносимість — різні стани з різними механізмами, хоч у побуті їх позначають одним словом. Алергія — це реакція імунної системи, непереносимість — проблема травлення. Від цієї різниці залежить і обстеження, і те, наскільки небезпечним може бути стан.
Імунна реакція і реакція без імунітету
Харчова алергія — стан підвищеної чутливості до харчових продуктів, при якому побічні реакції зумовлені участю імунних механізмів. Найчастіше алергеном виступає білок їжі: імунна система помилково визначає його як шкідливий, і при повторному вживанні виділяються гістамін та інші сполуки, що дають симптоми. Непереносимість має іншу природу: організм не може розщепити певну речовину, імунна система тут не задіяна, тому серйозної алергічної реакції бути не може. Розрізняють харчову гіперчутливість (змінену реакцію на продукти), харчову алергію з імунологічним механізмом і неалергійну гіперчутливість.
Найчастіші алергени
Найчастіше алергію спричиняють коров'яче молоко, яйця, арахіс, соя, горох і нут, горіхи — волоський, мигдаль, лісовий, пекан, кеш'ю, фісташки, бразильський, — ракоподібні й молюски, а також пшениця. Алергія можлива на будь-який продукт, зокрема на селеру, гірчицю, кунжут і люпинове борошно у випічці. Шанс вищий, якщо в людини або її близьких є інші алергії, астма чи екзема. Вуглеводи, жири й мікроелементи частіше спричиняють псевдоалергійні реакції, ніж справжню алергію.
Симптоми алергії та непереносимості
Алергія може зачіпати різні частини тіла одночасно: свербіж шкіри або висип, набряк губ, обличчя й очей, кашель, хрипи, задишку чи охриплий голос, чхання й нежить, нудоту, блювання, біль у животі, діарею, запаморочення. Симптоми з'являються одразу після їжі або через дні. Непереносимість зазвичай дається взнаки через кілька годин: діарея, здуття, гази, біль у животі; можливі головний біль, втома, нудота, запор, біль у суглобах, висип. Триває це від кількох годин до кількох днів.
Лактоза і глютен
Найпоширеніша непереносимість — лактозна: організм не здатен засвоїти лактозу, цукор молока й молочних продуктів. Трапляється непереносимість і до глютену з пшениці, жита та ячменю, а також до гістаміну, кофеїну, алкоголю, сульфітів, саліцилатів, глутамату натрію, бензоатів.
Як діагностують насправді
Початок — розмова з лікарем і щоденник харчування та симптомів. Далі сімейний лікар може направити до алерголога або до фахівця з харчування. Обстеження включає такі методи (частина з них стосується підозри на алергію, частина — на непереносимість):
- шкірний прик-тест із рідиною, що містить підозрюваний алерген, при підозрі на алергію;
- аналіз крові;
- елімінаційна дієта з подальшим поверненням продукту;
- дихальний тест при підозрі на лактозну непереносимість.
Найнадійніше доводить алергію провокаційна проба; її проводять лікарі в стаціонарі через ризик анафілактичної реакції. Золотим стандартом вважають подвійну сліпу провокаційну пробу.
Тести, які не дають відповіді
Домашні тести, що обіцяють виявити харчову непереносимість, не рекомендовані: доказів їхньої точності обмаль, а ще вони можуть радити виключити одразу багато продуктів, що шкодить здоров'ю. Виключати продукт із раціону без поради лікаря або дієтолога небезпечно: можна недоотримати вітамінів і мінералів, особливо потрібних дитині для росту.
Губи, рот, горло або язик раптово набрякли; дихання дуже швидке чи утруднене; шкіра, язик чи губи посиніли або зблідли; людина раптово стала дуже сплутаною чи сонливою; хтось знепритомнів і його не можна розбудити. Негайно телефонуйте 103 або 112.
Планово до сімейного лікаря звертаються, якщо симптоми алергії чи непереносимості повторюються. Матеріал довідковий і не замінює консультацію лікаря.
Джерела
Історія оновлень
Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності