Кіт на дивані, теплий плед і пил на верхній полиці шафи — що з цього викликає реакцію? Розберімо, які речовини запускають алергію, як її перевіряють і коли потрібна невідкладна допомога.
Що насправді викликає реакцію
Алергія — це стан, коли організм реагує на щось зазвичай нешкідливе: пилок, пил, їжу, укуси комах чи тварин. Серед типових алергенів — пилок дерев і трав, пилові кліщі, продукти, тварини (особливо домашні улюбленці — коти й собаки) та отрута комах.
Речовини, що спричиняють алергію, — це здебільшого тваринні та рослинні білки, білкові речовини мікроорганізмів, іноді хімічні компоненти їжі. Прояви виникають, коли між першим і повторним надходженням алергену минуло щонайменше 5–7 днів. Симптоми можуть з'явитися за кілька хвилин або через кілька годин.
Багато астматиків мають алергічні реакції на пил або мікроорганізми у вовні чи пір'ї тварин.
Алергени потрапляють в організм через шкіру й слизові оболонки або надходять у кров з осередків запалення. Окремо виділяють медикаментозну алергію: лікарський засіб перетворюється на форму, здатну реагувати з білками, зв'язується з ними й утворює антиген, а організм відповідає на цей комплекс утворенням імуноглобулінів.
Симптоми: що помітити
Симптоми алергічної реакції бувають легкі, а бувають дуже серйозні. Найчастіше згадують такі прояви:
- нежить або чхання, почервоніння чи сльозотеча очей;
- біль або чутливість навколо щік, очей чи чола;
- кашель, свистяче дихання або задишка;
- підвищений висип (кропив'янка), свербіж чи почервоніння шкіри — на темній шкірі почервоніння помітне гірше;
- діарея, спазми в животі, здуття, нудота чи блювання, набряк очей, губ, рота або горла.
Негайно телефонуйте 103 або 112, якщо: губи, рот, горло чи язик раптово набрякли; дихання стало дуже швидким або вам важко дихати (свист чи відчуття задухи); у горлі відчувається стиск або важко ковтати; шкіра, язик чи губи посиніли, посіріли або зблідли; раптово з'явилася сильна сплутаність, сонливість чи запаморочення; людина знепритомніла і її не вдається розбудити; дитина млява, обм'якла й не реагує так, як зазвичай. Це можуть бути ознаки анафілаксії — тяжкої реакції, яка потребує негайної допомоги в лікарні.
Як діагностують алергію
Планово з підозрою на алергію звертаються до сімейного лікаря. Він може організувати алергологічні тести або направити до спеціалізованої клініки. Серед обстежень — шкірний прик-тест (крапля алергену на шкірі — чи є реакція), аналіз крові, а також спеціальна дієта, коли поступово дають дедалі більші порції продукту, щоб побачити реакцію.
Якщо ви звернетеся до спеціаліста, він може дати план ведення алергії, у якому пояснено, як із нею жити.
Історія та лікування
Один із найдавніших записів про алергію — легенда про давньоєгипетського фараона Менеса (близько 3000 р. до н. е.), який помер від укусу бджоли; вважається, що це був випадок анафілаксії. Термін «алергія» ввів австрійський педіатр Клеменс фон Пірке 1906 року. 1912 року американський педіатр Оскар Шлосс першим підтвердив харчове походження деяких алергій шкірними пробами. У 1960-х відкрили імуноглобулін Е, і механізм алергічних реакцій став зрозумілішим.
Анафілаксія — можливе ускладнення алергії. Її тригери — харчові продукти, лікарські засоби й отрута перетинчастокрилих комах, у 20% випадків причину встановити не вдається.
Для лікування застосовують антигістамінні чи кортикостероїди. Лікар-алерголог може обговорити можливі методи лікування, як-от алерген-специфічна імунотерапія, яку проводить лише медичний фахівець.
Є дослідження, які показують, що ті, хто має домашніх тварин, мають значно менший ризик алергії та ожиріння — переважно завдяки покращенню мікробіома.
Матеріал довідковий і не замінює консультацію лікаря, тож повторювані симптоми краще обговорити зі своїм лікарем.
Джерела
Історія оновлень
Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності