Ще вранці все було як завжди, а раптом губа стала вдвічі більшою, повіка нависла, обличчя втратило звичні обриси. Так починається набряк Квінке — раптовий глибокий набряк під шкірою. Нижче — як він виглядає, звідки береться і в який момент стає по-справжньому небезпечним.
Що таке набряк Квінке
Ангіоневротичний набряк, або набряк Квінке, — це раптовий набряк, який розвивається під поверхнею шкіри, а не на ній. По суті це та сама кропив'янка, тільки глибше: при кропив'янці набрякає поверхня шкіри, при набряку Квінке — підшкірна клітковина та слизові. Обидва стани можуть виникати одночасно або чергуватися. Назва з'явилася на честь німецького лікаря Генріха Квінке, який описав стан у 1882 році.
Як виглядає набряк губи, очей і обличчя
Набрякають місця з розвиненою підшкірною клітковиною: губи, повіки, щоки, слизова рота. Шкіра в зоні набряку зазвичай не змінює колір, свербежу немає — на відміну від кропив'янки, яка свербить дуже сильно. Сам набряк при цьому може бути болючим. Додатково можливі набряк очей і слизової очей, набряк язика, а при залученні кишечника — біль у животі, нудота, блювання, посилена перистальтика. У типових випадках набряк безслідно минає через кілька годин, іноді до 2–3 діб.
Чим алергічний набряк обличчя відрізняється від звичайного набряку
Якщо набряк спричинений алергічною реакцією, поруч часто є підказка — піднятий, сверблячий висип (кропив'янка). Але ангіонабряк може бути і без кропив'янки. Набряк Квінке виникає раптово, розвивається під шкірою, шкіра не змінює колір, свербежу немає. Коротко про відмінності:
- З'явився раптово — швидше за все набряк Квінке.
- Є сверблячий висип-кропив'янка — може вказувати на алергічну реакцію.
- Шкіра в зоні набряку не червоніє і не свербить — типово для ангіоневротичного набряку.
- Набряк зачепив язик, горло, з'явилася охриплість — це вже про дихання.
Чому виникає набряк Квінке: алергічна і неалергічна природа
При алергічному варіанті імунітет реагує на алерген — їжу, ліки, пилок, шерсть тварин, укус комахи — і викидає в кров гістамін. При неалергічному гістамін вивільняється у відповідь на ліки (найчастіше з групи АПФ-інгібіторів), отруту комахи, харчовий або нюховий подразник. Виділяють п'ять типів: гострий алергічний, неалергічний, ідіопатичний (причина невідома), спадковий і набутий — останній буває при лімфомі або хворобах сполучної тканини, наприклад вовчаку. Спадкова форма пов'язана з недостатністю С1-інгібітора, частіше зустрічається у чоловіків і провокується мікротравмами та стресом. У більшості випадків причину набряку так і не знаходять.
Чим небезпечний набряк і які ознаки свідчать про загрозу диханню
Сам по собі набряк обличчя і губ неприємний, але зазвичай нешкідливий і минає за кілька днів. Небезпека — у поширенні набряку на гортань: трахея стискається, дихання порушується. Тривожні сигнали: охриплість голосу, гавкаючий кашель, шумне дихання, спочатку утруднений видих, потім вдих, обличчя червоніє, потім різко блідне. При огляді лікар може почути стридор — шумне дихання на вдиху. Якщо набряк зачепив язик або горло, це медична екстрена ситуація.
Сам по собі не привід викликати швидку; 103 або 112 — якщо раптово набрякли губи, рот, горло або язик, ви дихаєте дуже часто або з труднощами, відчуваєте, що задихаєтеся, горло стиснуте, важко ковтати, шкіра, язик або губи посиніли, посіріли або зблідли, різко з'явилися сплутаність, сонливість або запаморочення, людина знепритомніла.
Як діагностують і коли звертатися до лікаря
Лікар оглядає шкіру і розпитує про контакт з подразниками. Можуть призначити аналізи крові та алергопроби, хоча часто причину набряку або кропив'янки знайти не вдається. До лікаря звертаються, якщо набряк не минає, тяжкий або з'явився вперше в житті. Якщо набряк зачепив лише кисті, стопи або статеві органи — це привід для термінової консультації, але не для паніки. Пам'ятайте: цей матеріал довідковий і не замінює консультацію лікаря — при сумнівах краще показатися фахівцю.
Джерела
Історія оновлень
Відгуки читачів
Відгуків ще немає — поділіться, чи була стаття корисною.
Залишити відгук
Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності