Зовнішній отит: що це, симптоми та причини запалення

Біль або свербіж у зовнішньому слуховому проході можуть бути ознакою зовнішнього отиту — запалення шкіри цього каналу та вушної раковини. Захворювання трапляється в усіх вікових групах, але перебігає по-різному. Нижче — про причини, симптоми та межі, за якими потрібен лікар.

Що таке зовнішній отит

Зовнішній отит — запалення, подразнення або інфекція зовнішнього вуха та слухового проходу. У побуті його називають «вухом плавця», бо поштовхом часто слугує вода.

Розрізняють гострий і хронічний процес. Отит вважають хронічним, коли хвороба триває довше 4 тижнів або протягом року дає понад 4 рецидиви.

На гострий зовнішній отит щороку хворіють 4 людини з 1000, на хронічну форму страждають 3–5 % населення. Пік захворюваності припадає на дітей 7–12 років, чоловіки й жінки хворіють однаково часто.

Причини запалення зовнішнього вуха

Слуховий прохід захищає вушна сірка: вона підтримує кисле середовище і містить лізоцими. Шкідливий і її нестача, і її надлишок — в обох випадках бактеріям простіше закріпитися.

Провокує запалення вода, особливо забруднена: вона розріджує секрет і створює вологе середовище. Тому отит зовнішнього вуха частіше виникає у плавців, дайверів і любителів водного відпочинку, а також у спекотному вологому кліматі.

Друга причина — травма шкіри каналу ватними паличками, сірниками, сторонніми предметами. Через пошкоджену шкіру бактерії проникають усередину.

Неінфекційні форми пов'язані з екземою, себореєю, нейродермітом, контактним дерматитом від слухових апаратів або сережок, алергією на місцеві засоби.

Основний збудник — синьогнійна паличка, її виділяють у 38 % випадків. Грибкові ураження трапляються менш ніж у 10 % випадків і виділені в окрему групу — отомікози.

Обмежений отит проявляється фурункулом перетинчасто-хрящової частини проходу. Його основним збудником вважають золотистий стафілокок.

Симптоми зовнішнього отиту

Провідна ознака — біль у вусі від легкого до тяжкого, що тримається кілька днів. Відмінна риса: біль посилюється, якщо потягнути вушну раковину або натиснути на козелок.

Набряк звужує просвіт проходу, тому звук приходить приглушеним — наче з труби з сурдиною. До болю додаються закладеність, шум або дзвін у вусі.

Інші ознаки:

• свербіж і подразнення в проході та навколо нього;
• виділення — жовті, жовто-зелені, гнійні або з неприємним запахом;
• зниження слуху;
• лущення шкіри вуха;
• іноді підвищення температури.

Дерматит у вухах і зовнішній отит: у чому різниця

Неінфекційний зовнішній отит пов'язаний зі шкірними процесами: екземою, себореєю, нейродермітом, контактним дерматитом — наприклад, при використанні слухових апаратів або сережок, — а також з алергією на місцеві препарати.

Постійне чищення каналу ватними паличками підтримує хронічний процес: видаляється захисний шар сірки, шкіра травмується, з'являється свербіж, а запальна відповідь знижується.

Як діагностують

Лікар оглядає вухо отоскопом — приладом з лампою та збільшувальним склом. Стінки каналу при зовнішньому отиті червоні й набряклі, шкіра лущиться, барабанна перетинка через набряк видна погано.

Дотик і зміщення вушної раковини підсилюють біль — це перевіряють під час огляду. За потреби беруть зразок рідини з вуха і надсилають до лабораторії шукати бактерії або грибок.

Ускладнення та коли потрібно до лікаря

Зазвичай запалення залишається в межах каналу. Але інфекція здатна поширитися на навколишні тканини — аж до целюліту обличчя чи шиї та лімфаденіту.

Найтяжче ускладнення — остеомієліт скроневої кістки; без лікування смертність при ньому близько 50 %. Його відносять до злоякісного, або некротичного, зовнішнього отиту.

Ця форма виникає в людей з діабетом, імунодефіцитом, після хіміотерапії, приймання імунодепресантів або променевої терапії ділянки основи черепа. У них біль у вусі потребує лікарської оцінки без зволікання.

Записатися до лікаря потрібно, якщо біль не стихає за 3 дні, якщо отити повторюються, а в дитини до 12 місяців — при першій підозрі. Негайно потрібен огляд лікаря при виділеннях з вуха, дуже високій температурі з ознобом, набряку навколо вуха, болю та почервонінні шкіри черепа за раковиною, блюванні, вираженому запамороченні, новій втраті слуху та загальному погіршенні самопочуття, а також при діабеті або ослабленому імунітеті.

Саме по собі запалення зовнішнього вуха не привід викликати швидку; 103 або 112 — лише при загрозливому для життя стані: різке погіршення стану, втрата свідомості, утруднення дихання.

Матеріал довідковий і не замінює консультацію лікаря: оцінити слуховий прохід і поставити діагноз може лише фахівець на огляді.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності