Дальтонізм: що це, види та як його виявляють

Дальтонізм — це особливість зору, за якої людина бачить кольори інакше, ніж більшість оточуючих, і їй важко розрізняти деякі відтінки. Розберемо спокійно і по порядку, що це за стан, яким він буває і як його перевіряють.

Що таке дальтонізм

Дальтонізмом називають знижену здатність або повну нездатність розрізняти всі кольори чи окремі з них. Назва походить від імені Джона Дальтона, який описав у 1794 році один із видів кольорової сліпоти за власними відчуттями. За сприйняття кольору відповідають колбочки — світлочутливі нервові клітини в центрі сітківки, внутрішньої оболонки ока. Колбочок є три види, у кожній свій пігмент — умовно «червоний», «зелений» і «синій». Людей з усіма трьома робочими пігментами називають трихроматами, і саме поєднання трьох сигналів дає все різноманіття тонів. Якщо одного пігменту немає або його мало, частину відтінків людина не розрізняє.

Види дальтонізму

Основних груп три: червоно-зелені порушення, синьо-жовті та повна відсутність кольорового зору — ахроматопсія. Червоно-зелений вид трапляється частіше за інші. При ахроматопсії кольори не розрізняються зовсім, а крім того може знижуватися гострота зору і виникати дискомфорт при надмірному освітленні.

Якщо пігмент відсутній повністю, людина розрізняє лише два основні кольори; таких людей називають дихроматами. Немає червоного пігменту — це протанопія, немає зеленого — дейтеранопія, немає синього — тританопія. Коли пігмент є, але його активність знижена, говорять про аномальну трихроматію: протаномалію, дейтераномалію або тританомалію. На червоно-зелені порушення припадає до 8 відсотків чоловіків і 0,5 відсотка жінок північноєвропейського походження.

Чому виникає дальтонізм: причини

Найчастіше дальтонізм спадковий. Гени, що відповідають за найпоширеніші форми, лежать у Х-хромосомі, одній із статевих хромосом. У жінок їх дві, і дефект в одній зазвичай компенсується другою; у чоловіків вона одна, тому порушення в них проявляється приблизно у двадцять разів частіше. Передається воно часто від матері — носія гена до сина.

Набута форма виникає при ураженні сітківки або зорового нерва і відрізняється поступовим погіршенням: синій і жовтий кольори розрізняються все гірше. Серед причин — помутніння кришталика (катаракта), прийом деяких ліків, травми ока, а також глаукома, цукровий діабет, хвороби печінки, розсіяний склероз та інсульт. Точний механізм спадкової форми невідомий; вважають, що річ у порушенні передачі сигналів від ока до мозку.

Як проявляється дальтонізм у людини

Головна ознака — важко відрізняти одні кольори від інших. Плутаються відтінки при виборі одягу, важче вибрати стиглі фрукти або прочитати відомості, передані лише кольором. У дитини запідозрити особливість можна за побутовими дрібницями:

• малює незвичними кольорами, наприклад фіолетове листя на деревах;
• відчуває труднощі, коли потрібно розкласти предмети за кольором;
• не виявляє інтересу до розфарбовування;
• нюхає їжу перед тим, як її з'їсти.

Багато років людина може не знати про свою особливість. Через неї в деяких країнах не беруть на роботу, де колір важливий для безпеки: пілот, машиніст поїзда, кранівник, служба в збройних силах. При цьому більшість людей пристосовується, і помітних обмежень у побуті в них немає.

Як діагностують порушення кольорового зору

Основних проб дві. Перша — таблиці Ішихари: людина читає зображення, складені з кольорових точок. Друга — розкладка кольорів: предмети розставляють у порядку відтінків. У звичайну перевірку зору така проба не входить, але її можна попросити. Онлайн-перевірки існують, однак при сумнівах обстеження проходить у фахівця. Можливе й генетичне тестування.

Коли звернутися до офтальмолога

Привід — будь-які ознаки порушення кольоросприйняття у вас або в дитини. Окремий привід — якщо кольори стали розрізнятися гірше, раптово або поступово, на тлі відомого захворювання чи прийому ліків: це може бути ознакою набутого порушення.

Сам по собі дальтонізм не привід викликати швидку. Номери 103 і 112 потрібні, якщо порушення кольоросприйняття виникло після травми голови або ока, а також при ознаках інсульту.

Матеріал довідковий: він допомагає зрозуміти суть, але не замінює консультацію лікаря.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності