Червона троянда і зелений газон для людини з дальтонізмом виглядають не так, як для більшості. Кольоровий зір — це робота колбочок сітківки, і коли один із пігментів «випадає», світ стає іншим. Розберемося, як це виглядає на практиці і як перевірити себе або дитину.
Що таке дальтонізм
Дальтонізм, або кольорова сліпота, — це знижена здатність або повна нездатність розрізняти всі чи деякі кольори. Назва з'явилася завдяки Джону Дальтону, який у 1794 році описав свій варіант кольорової сліпоти за власними відчуттями. У центральній зоні сітківки розташовані колбочки трьох типів — із «червоним», «зеленим» і «синім» пігментом. Люди з нормальним зором — трихромати: у них працюють усі три пігменти. Якщо одного не вистачає або він працює слабше, сприйняття кольору змінюється.
Як бачить світ дальтонік
Універсальної «картинки дальтоніка» немає: все залежить від типу порушення. При червоно-зеленому варіанті складно відрізнити червоний від зеленого, стиглі фрукти від нестиглих, а деякі відтінки хакі здаються однаковими. Побутові завдання на кшталт вибору одягу або читання інформації, закодованої лише кольором, викликають труднощі. При повному дальтонізмі (ахроматопсії) людина може мати зниження гостроти зору і дискомфорт при надмірному освітленні. Водночас, за дослідженнями, люди з труднощами в червоній і зеленій зоні можуть розрізняти більше відтінків хакі, ніж люди зі звичайним зором.
Які бувають види порушення кольорового зору
Виділяють три основні види порушень. Червоно-зелені трапляються найчастіше і більше у чоловіків. Інші варіанти — синьо-жовті порушення і повна відсутність кольорового зору. При відсутності одного пігменту людина розрізняє лише два основні кольори — таких називають дихроматами: протанопія (немає «червоного» пігменту), дейтеранопія (немає «зеленого»), тританопія (немає «синього»). Якщо пігмент є, але його активність знижена, говорять про аномальну трихроматію — протаномалію, дейтераномалію або тританомалію.
Звідки береться дальтонізм
Найчастіше причина — успадкована особливість розвитку колбочок. Гени, що відповідають за найпоширеніші форми, розташовані на Х-хромосомі: у жінок дефект в одній хромосомі зазвичай компенсується другою, а в чоловіків «запасний» немає. Тому різним ступенем дальтонізму страждають 2–8 % чоловіків і лише 0,8 % жінок. Набутий дальтонізм розвивається при ураженні сітківки або зорового нерва — через катаракту, травму ока, приймання деяких медикаментів, а також при діабеті, хворобах печінки, розсіяному склерозі, інсульті.
Як перевірити дальтонізм
Основних тестів два: тест Ісіхари, де потрібно читати зображення з кольорових точок, і тести на розкладання кольорів, коли кольорові об'єкти викладають по порядку відтінків. Перевірка кольорового зору не входить у звичайний огляд у офтальмолога, але її можна попросити. Онлайн-тести існують, однак при сумнівах краще пройти перевірку у фахівця. Вдома можна помітити непрямі ознаки: дитина малює листя фіолетовим, плутає кольори при сортуванні, втрачає інтерес до розмальовок, нюхає їжу перед тим, як з'їсти. Це привід записати дитину на перевірку зору.
- труднощі з розрізненням близьких відтінків;
- помилки в завданнях на сортування кольорів;
- дитина розфарбовує предмети «неправильними» кольорами;
- складнощі з вибором одягу за кольором.
Коли звернутися до офтальмолога
Записатися на перевірку зору можна, якщо ви або дитина помічаєте ознаки порушення кольорового зору. Для дорослих це ще й питання професійних обмежень: при дальтонізмі з міркувань безпеки недоступні деякі професії, наприклад пілот або машиніст поїзда. Якщо кольоросприйняття змінилося раптово або на тлі іншого захворювання, це привід для обстеження у лікаря: він оцінить сітківку, зоровий нерв і загальний стан зору.
Саме по собі порушення кольорового зору не привід викликати швидку; 103/112 — при підозрі на інсульт або інший загрозливий для життя стан.
Матеріал довідковий: він допомагає зорієнтуватися, але не замінює консультацію лікаря — при сумнівах покажіться офтальмологу.
Джерела
Історія оновлень
Відгуки читачів
Відгуків ще немає — поділіться, чи була стаття корисною.
Залишити відгук
Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності