Шишка на зап'ясті або кисті руки — це підшкірне утворення, яке людина зазвичай знаходить на дотик. Найчастіше йдеться про доброякісну структуру, але точну відповідь дає огляд і, за потреби, візуалізація. Нижче — послідовний розбір: що це може бути, як це обстежують і які ознаки змінюють маршрут.
Які бувають шишки на зап'ясті та кисті руки
Зап'ястя з'єднує кисть із передпліччям і складається з кількох дрібних суглобів, двох великих кісток передпліччя та восьми кісток зап'ястя, а також сухожилків і зв'язок. Тому шишка на зап'ясті руки може бути пов'язана із суглобом, сухожилковим піхвою, синовіальною сумкою або шкірою. Серед поширених станів зап'ястя згадуються ганглієві кісти — доброякісні утворення, а також тендиніт, тунельний синдром, подагра, остеоартрит, розтягнення та переломи. Частина з них проявляється болем і набряком, а не окремою шишкою; розрізняє їх лікар під час огляду.
Гігрома (ганглієва кіста): найчастіша причина
Ганглієва кіста — це заповнене рідиною утворення під шкірою, яке зазвичай з'являється на зап'ясті або кисті. Такі кісти поширені й часто минають самостійно. Вони гладкі та м'які, розташовуються біля суглоба, розмір варіює від менше горошини до кількох сантиметрів. Зазвичай вони безболісні, але можуть боліти під час або після руху в ураженому суглобі; можливі оніміння або ниючий біль після навантаження. Гігрома — скупчення серозної рідини з домішкою слизу або фібрину в сухожилковій піхві або серозній сумці; діаметр зазвичай від 1–2 до 5–6 см. Гігроми частіше трапляються у жінок 20–30 років, а причина не завжди відома: іноді вони виникають після травми, коли рідина виходить із суглоба.
Чому шишка буває твердою
Тверда шишка на кисті руки — це опис відчуття під час пальпації, а не діагноз. Щільність залежить від того, що саме утворює шишку: у гігроми за відсутності запалення шкіра над нею еластична та рухлива, сама вона м'яко-еластичної консистенції й обмежено зміщується, спаяна лише біля основи. Якщо утворення тверде й не зміщується, це привід показатися лікарю.
Як шишку обстежують: огляд і УЗД
Діагностика починається зі збору історії: лікар розпитує про симптоми. Лікар оглядає зап'ястя, перевіряє силу та обсяг рухів. За нетипової локалізації виконують рентгенологічне або ультразвукове дослідження; для виключення злоякісності може проводитися пункція з подальшою гістологією та цитологією. У переліку діагностичних методів при проблемах зап'ястя згадуються також аналізи крові та візуалізація.
Які ознаки говорять, що потрібно показатися лікарю
Плановий візит потрібен, якщо ви стурбовані утворенням, якщо шишка збільшується або якщо вона тверда й не зміщується. Окремо виділено ознаки запалення: дуже болісна, гаряча або почервоніла шишка потребує негайної консультації; почервоніння буває важче помітити на темній шкірі. При маленьких гігромах скарг зазвичай немає, але в міру росту з'являється тупий ниючий біль, а при здавленні судинно-нервових пучків — парестезія, гіперестезія, венозний застій.
Сама по собі шишка на зап'ясті або кисті не привід викликати швидку. 103/112 — якщо після травми кисть різко деформована або є сильний біль, і ви не впевнені в безпеці (серйозна травма).
До якого лікаря йти і що обговорити на прийомі
Первинний огляд проводить лікар; за потреби до оцінки залучають хірурга кисті. На прийомі обговоріть, коли з'явилася шишка, чи змінювався розмір, чи пов'язана вона з повторюваними рухами або травмою, чи є біль та оніміння. Уточніть, які обстеження плануються і що означає результат.
- Коли з'явилася шишка і чи змінювався її розмір
- Чи є біль, оніміння або слабкість кисті
- Чи пов'язана шишка з навантаженням, спортом або травмою
- Які обстеження плануються і що вони покажуть
Цей матеріал довідковий: він допомагає підготуватися до розмови з лікарем, але не замінює консультацію фахівця.
Джерела
Історія оновлень
Відгуки читачів
Відгуків ще немає — поділіться, чи була стаття корисною.
Залишити відгук
Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності