Іксодовий кліщ: як виглядає, види та стадії розвитку

Іксодові кліщі — кровосисні паразити, які можуть передавати збудників кліщового енцефаліту та бореліозу (хвороби Лайма). Розбиратися в їхніх розмірах, забарвленні та стадіях розвитку доводиться в момент, коли кліща вже знято зі шкіри.

Що таке іксодові кліщі

Іксодові кліщі (Ixodidae) — родина з ряду Ixodida: понад 650 видів приблизно в 15 родах. Це не комахи — у дорослих особин вісім ніг, вони споріднені з павуками і живляться кров'ю людей та теплокровних тварин. Зустрічаються всесвітньо, навіть в Арктиці та Антарктиці. Живуть у лісах, високій траві, листовому опаді та чагарниках, іноді в міських парках. Не стрибають і не літають: чіпляються за того, хто пройшов повз.

Які бувають види кліщів

У родині — роди Amblyomma, Dermacentor, Haemaphysalis, Hyalomma, Rhipicephalus, Ixodes. Більшість укусів у Росії пов'язана з двома видами роду Ixodes — собачим (Ixodes ricinus) і тайговим (Ixodes persulcatus); разом з окремими Dermacentor вони переносять кліщовий енцефаліт і бореліоз. Алергію на м'ясо ссавців уперше описали в 2007 році; випадки зареєстровані в 17 країнах, серед підтверджених винуватців — Ixodes ricinus і Amblyomma americanum.

Як виглядає іксодовий кліщ: розмір і колір

Голодна самка завдовжки 3–4 мм, самець — до 2,5 мм. Насичена самка збільшується до 10 мм, її колір змінюється на світло-сірий. Забарвлення різних видів: від світлого до рудувато-коричневого і темно-коричневого; частина особин така мала, що її важко помітити. Спинний щиток у самця прикриває все тіло, у самки — приблизно третину.

Личинка та німфа кліща: стадії розвитку

Самка відкладає в землю до 17 тисяч яєць, до дорослої стадії доживають одиниці. Личинка живиться одноразово, зазвичай на дрібних ссавцях — гризунах, комахоїдних, куницевих. Сита личинка падає на землю і перетворюється на німфу; німфа після живлення і линяння стає імаго. Дорослі самки живляться один раз, переважно на великій рогатій худобі. Наскільки часто інфекцію передають саме личинки, у доступних матеріалах не уточнюється; загальне правило: інфікований не кожен кліщ, а збудник передається, коли кліщ уже почав смоктати кров.

Хоботок кліща і як кліщ присмоктується

Кліщ прикріплюється до шкіри і живиться кров'ю кілька днів, потім відпадає. Укус не завжди болючий, тому його часто знаходять випадково. Хоботок (ротові частини) занурюється в шкіру, і при невдалому видаленні частина ротових частин може в ній залишитися. Чим раніше кліща зняли, до насичення кров'ю, тим нижчий ризик зараження.

Чим небезпечні кліщі і коли звертатися до лікаря

Наслідки залежать від того, чи був кліщ інфікований. З укусом передаються:

• хвороба Лайма (бореліоз);
• алергія на червоне м'ясо (alpha-gal);
• бабезіоз;
• ерліхіоз;
• плямиста гарячка Скелястих гір.

Рання ознака хвороби Лайма — кругле або овальне почервоніння навколо укусу: з'являється до 3 місяців після укусу, частіше через 1–4 тижні, тримається кілька тижнів, зазвичай не гаряче і не свербить. На білій шкірі воно рожеве, червоне або фіолетове, на коричневій і чорній його важче побачити — буває схоже на синець. Через дні або тижні можливі висока температура, озноб, головний біль, болі в м'язах і суглобах, втомлюваність; пізніше — болі та набряк суглобів, проблеми з нервами, серцем, пам'яттю. Діагноз ставлять за симптомами та даними про укус; два види аналізів крові на ранніх стадіях не завжди точні, тому при збереженні симптомів після негативного результату дослідження повторюють. До лікаря — якщо за останні 3 місяці був укус або перебування в місцевості з інфікованими кліщами і з'явилися грипоподібні симптоми або кругле чи овальне почервоніння.

Укус кліща сам по собі не привід викликати швидку; 103/112 — якщо з'явилися ознаки інсульту або інфаркту чи загроза життю.

Матеріал довідковий: він допомагає впізнати кліща, але не замінює консультацію лікаря.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності