Запах із піхви: причини та про що він може свідчити

Запах із піхви — тема, через яку легко почати тривожитися раніше, ніж з'явиться справжня причина. Розберемо спокійно: як працює мікрофлора, про що свідчить рибний запах виділень і в який момент розмова з лікарем перестає бути формальністю.

Як влаштована мікрофлора піхви

Піхва — середовище, яке підтримує себе саме. У здорових дівчат і жінок 16–40 років лактобактерії займають понад 95% усієї мікрофлори, а решта 5% припадають на понад 300 видів мікроорганізмів. Лактобактерії виробляють молочну кислоту, тому вміст піхви має кислу реакцію — pH 3,8–4,5. Таке середовище пригнічує ріст гарднерели, стрептококів та облігатних анаеробів.

Кисле середовище та зміни запаху

При бактеріальному вагінозі свербіж і болючість зазвичай відсутні, а характерний рибний запах. На біоценоз впливають фаза циклу, вагітність, менопауза, прийом антибактеріальних препаратів. Спринцювання та парфумовані засоби підвищують імовірність бактеріального вагінозу. Якщо ви помітили зміни виділень або запаху, це привід обговорити ситуацію з лікарем.

Рибний запах і бактеріальний вагіноз

Сильний рибний запах виділень, особливо після статевого акту, — найупізнаваніший симптом бактеріального вагінозу. До нього часто додається зміна кольору та консистенції: виділення стають сірувато-білими, рідкими та водянистими. Механізм такий: анаероби, що замінили лактобактерії, виробляють леткі жирні кислоти та амінокислоти, які розпадаються до летких амінів — вони й дають запах. Запальної реакції немає: лейкоцити не підвищуються, тому це вагіноз, а не вагініт. Половина жінок із бактеріальним вагінозом не помічає жодних симптомів. Бактеріальний вагіноз не відносять до інфекцій, що передаються статевим шляхом, але статева активність може його запускати та передавати партнерці. Рецидив трапляється у 50% жінок, а сам стан знижує кислотність середовища та підвищує ризик інших інфекцій.

Незвичний запах та інші симптоми

Причину не можна визначити лише за запахом — це робить лікар за сукупністю ознак. Наприклад, сіро-зелені виділення, які можуть погано пахнути, бувають при трихомоніазі; там же можливі свербіж, печіння та біль у піхві й вульві, печіння при сечовипусканні, а часто симптомів немає взагалі.

Білі та сіро-зелені виділення із запахом

Колір і консистенція допомагають звузити коло причин. При бактеріальному вагінозі виділення білі або сірі, рідкі, водянисті, іноді пінисті при огляді. При дріжджовій інфекції вони густі, білі, схожі на сир, бувають водянистими і часто без запаху, а свербіж і почервоніння виражені сильніше. Сіро-зелені виділення, пінистість, свербіж або біль — привід звернутися до лікаря, а не підбирати засіб за описом в інтернеті.

Як з'ясовують причину і коли звертатися до лікаря

На прийомі лікар розпитує про історію, оглядає, оцінює колір, консистенцію та запах виділень і вивчає зразок піхвової рідини під мікроскопом; іноді потрібні додаткові тести. Заодно виключають інфекцію, що передається статевим шляхом. Клінічні критерії Amsel: гомогенні сіро-білі виділення, pH вище 4,5, рибний запах виділень або при додаванні 10% KOH, «ключові» клітини при мікроскопії — діагноз ставлять при збігу трьох із чотирьох. Мікроскопія мазка за Грамом за шкалою Nugent: 0–3 бали — норма, 4–6 — проміжний стан, більше 6 — бактеріальний вагіноз. Гарднерела виявляється у 95–100% пацієнток із бактеріальним вагінозом.

Звернутися до гінеколога потрібно, якщо:

• ви підозрюєте бактеріальний вагіноз;
• виділення змінили колір або консистенцію;
• ви вагітні та помітили зміну виділень;
• епізоди повторюються частіше чотирьох разів на рік.

Зміна запаху сама по собі не привід викликати швидку. 103 або 112 — при загрозливому для життя стані, наприклад ознаках інсульту чи інфаркту, а не через запах як такий.

Це довідковий матеріал: він допомагає зорієнтуватися в симптомах, але не замінює консультацію лікаря, яка починається з огляду та аналізів.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності