Проби на анестетики: що це і коли їх роблять

Розмова про алергію на знеболювання зазвичай починається з тривоги: людина пам'ятає набряк, висип або дурноту після уколу в стоматолога і боїться повторення. Між тим місцеві анестетики застосовують дуже широко, а серйозні побічні ефекти від них рідкісні. Розберемося, що саме перевіряють проби на анестетики і де проходить межа між справжньою алергією та іншими реакціями.

Що таке проби на анестетики і навіщо вони потрібні

Місцевий анестетик — ліки, які знеболюють ділянку тіла: людина при свідомості, але болю під час процедури не відчуває. Діє він, перериваючи передачу больових сигналів по нервах до мозку.

Чи буває алергія на місцеві анестетики: лідокаїн, септанест та інші

Лікарська алергія — це імунна відповідь на препарат: при першому контакті організм може виробити антитіла, а при повторному — відреагувати симптомами. Серед частих причин таких реакцій називають антибіотики пеніцилінового ряду, протисудомні засоби, інсулін тваринного походження, речовини з йодом. Місцеві анестетики поділяють на аміно-амідні та аміно-ефірні сполуки. При цьому більшість неприємних ефектів ліків не пов'язані з утворенням антитіл IgE. Для більшості ліків надійних шкірних і лабораторних тестів немає, тому рішення про те, яке знеболювання допустиме, ухвалює лікар.

Як проводять алергопроби на анестетики

Шкірне тестування допомагає виявити алергію до препаратів пеніцилінового типу. Хороших шкірних або лабораторних тестів для інших лікарських алергій немає. Якщо в людини були схожі на алергію симптоми після препарату або контрастної речовини при рентгені, лікар нерідко розцінює це як доказ реакції і додаткових проб не призначає.

Що означають результати проб на анестетики

При підтвердженій алергії правилом стає відмова від винного лікарського засобу і схожих на нього засобів. Іноді лікар розглядає десенсибілізацію — введення спочатку дуже малих доз з поступовим збільшенням, але тільки за відсутності альтернативи і тільки в алерголога. Самостійно повторювати такі схеми неприпустимо.

Чим алергія на анестетик відрізняється від інших реакцій

Багато хто плутає алергію зі звичайним побічним ефектом: нудотою, запамороченням, розпливчастістю зору, тремтінням у м'язах або поколюванням. Після ін'єкції можливі невелика болючість, крововилив або відчуття печіння, поки анестезія відходить. Такі явища зазвичай минають за хвилини або години. Алергічні симптоми — кропив'янка, свербіж шкіри або очей, висип, набряк губ, язика або обличчя, свистяче дихання. Тяжка реакція, анафілаксія, рідкісна і зазвичай розвивається в перші хвилини після введення.

Коли звернутися до алерголога

Привід для консультації — будь-яка реакція на знеболювання в минулому, особливо якщо вона була не лише місцевою. Про будь-які лікарські алергії потрібно повідомляти всім лікарям, включно зі стоматологами та працівниками лікарні. Перед процедурою повідомляйте про всі відомі алергії на ліки та інші речовини. Якщо після анестетика з'явилися тривожні симптоми, які не минають, потрібна лікарська оцінка.

Саме по собі знеболювання не привід викликати швидку; 103 або 112 — якщо після анестетика важко дихати, хрипить голос, набряк охоплює губи, язик або обличчя, з'явилися кропив'янка по тілу, нудота і блювання, біль у животі, запаморочення, непритомність, відчуття перебоїв у серці або сплутаність свідомості.

• Шкірне тестування інформативне головним чином для пеніцилінових препаратів.
• Для більшості інших ліків надійних шкірних і лабораторних проб немає.
• Схожа на алергію реакція після препарату або контрасту часто сама слугує підставою для висновку про алергію.
• Десенсибілізацію проводить тільки алерголог і тільки за відсутності альтернативного препарату.

Цей матеріал довідковий: він пояснює суть проб і межі їхніх можливостей, але не замінює консультацію лікаря, який оцінить саме вашу ситуацію.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності