Алергопроби: що це, які бувають і як розуміти результати

Алергопроби — це обстеження, яке показує, на які речовини організм реагує як на алергени. Їх призначають при підозрі на алергію, щоб пов'язати симптоми з конкретним подразником.

Що таке алергопроби і навіщо їх роблять

Алергією називають реакцію організму на те, що зазвичай нешкідливе: пилок, пил, шерсть тварин, продукти, укуси комах, деякі ліки. Речовини, що викликають таку реакцію, називають алергенами. Алергопроби проводять, щоб визначити індивідуальну переносимість конкретних речовин і зрозуміти, що саме викликає симптоми. Тестування також застосовують, коли потрібно оцінити допустимість препарату, який раніше не застосовувався у пацієнта.

Які бувають алергопроби: шкірні тести та аналіз крові

Шкірні проби бувають кількох видів. При прик-тесті краплю алергену наносять на шкіру, частіше на передпліччя або спину, і роблять укол, щоб речовина потрапила під поверхню шкіри; результат видно через 15–20 хвилин, за один раз можна перевірити кілька алергенів. Внутрішньошкірний тест вводять у шкіру, зазвичай у верхню частину руки, і застосовують для перевірки на бджолину отруту або пеніцилін, а також коли прик-тест негативний, але лікар усе ж підозрює алергію; для харчових алергенів його не роблять. Аплікаційний тест застосовують при шкірних реакціях після контакту з речовиною: алергени фіксують на шкірі на 48 годин, оглядають ділянку через 72–96 годин.

Аналіз крові на алергени дозволяє оцінити чутливість комплексно, але результат доводиться чекати довше. Провокаційні проби застосовують рідко — коли інші способи не виявили чутливість.

Як здати або зробити алергопроби: що відомо про підготовку

Перед тестуванням лікар розпитує про перенесені захворювання, місце роботи й проживання, спосіб життя, харчові звички. Ліки, що містять антигістамінні засоби, — як рецептурні, так і безрецептурні — можуть змінити результати шкірних проб. Лікар скаже, які препарати і коли потрібно відмінити; якщо зробити це неможливо через тяжкість симптомів, про це повідомляють заздалегідь, щоб обрати інший підхід до обстеження. Препарати без антигістамінної дії, наприклад інгалятори при астмі, монтелукаст і назальні стероїди, відміняти не потрібно.

• Шкірні проби можуть давати легкий дискомфорт у місці уколу.
• Позитивна реакція виглядає як почервоніння, свербіж і припухлість, схожі на укус комахи.
• Аплікаційні тести іноді викликають подразнення або свербіж, які минають після зняття.
• Серйозні реакції при шкірних тестах вкрай рідкісні, але лікар готовий до них.

Що означає клас 2 слабопозитивний і як читати результат

Негативний результат означає відсутність змін шкіри у відповідь на алерген; найчастіше це свідчить про відсутність алергії, хоча в рідкісних випадках тест буває негативним за наявності реакції. Позитивний результат — це почервоніння і припухлість, так звана пляма; чим сильніша відповідь, тим вища ймовірна чутливість до речовини. При цьому людина може давати позитивну реакцію на речовину і не мати проблем при звичайному контакті з нею; особливо часто такі хибнопозитивні результати трапляються при перевірці харчових алергенів. Тому значення класу, зазначене в бланку, саме по собі не діагноз: лікар зіставляє цифри із симптомами і лише потім пропонує зміни в способі життя.

Алергія в крові у дитини: як оцінюють результати у дітей

У дітей, як і у дорослих, застосовують шкірні проби та аналізи крові, а рішення про конкретне обстеження ухвалює лікар. Батькам корисно розуміти, що позитивний результат тесту ще не означає клінічної алергії: хибнопозитивні відповіді можливі, особливо при перевірці харчових алергенів. Оцінка будується на поєднанні симптомів, їхнього зв'язку з контактом і результатів обстеження, а не на одній цифрі з бланка.

Коли результат може бути неточним і коли потрібна консультація лікаря

Шкірні тести зазвичай точні, але можливі хибнопозитивні та хибнонегативні відповіді. Якщо ви або дитина підозрюєте алергію, лікар може призначити обстеження або направити до спеціалізованої клініки.

Саме по собі обстеження не привід викликати швидку; 103 або 112 — якщо раптово набрякають губи, рот, горло або язик, дихання стає частим або утрудненим, у горлі відчувається стиснення або важко ковтати, шкіра, язик або губи синіють, сіріють або бліднуть, людина раптово стає сплутаною, сонливою або втрачає свідомість, а дитина — млявою і не реагує як зазвичай.

Матеріал довідковий: він пояснює суть обстеження, але не замінює консультацію лікаря, який оцінює симптоми і результати разом.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності