Ви вийшли з кабінету з направленням на знімок пазух, а в руках уже шелестить опис із незрозумілими словами. Розберемо, що показує знімок при гаймориті і чим він відрізняється від огляду.
Як діагностують гайморит і коли призначають знімок
Лікар ставить діагноз за симптомами та оглядом носа і обличчя. Гайморит — це запалення слизової оболонки верхньощелепної (гайморової) пазухи, найчастіше як ускладнення нежитю, грипу або іншої інфекції. У дітей діагноз частіше ставлять у віці 3–15 років.
- тяжкість і біль у ділянці пазух, що посилюються при нахилі вперед
- закладеність носа і гугнявий голос
- густі жовті або зелені виділення
- підвищення температури
При гострому перебігу температура підвищується до 38 °C і вище, при хронічному — рідко. Підтвердження діагнозу проводиться на підставі рентгенівського знімка. За потреби лікар може призначити візуалізаційні дослідження.
Як виглядає гайморит на рентгені
Лікар в описі оцінює товщину слизової оболонки, наявність затемнення та рівня рідини. При легкому перебігу товщина слизової оболонки на рентгенограмі до 6 мм, а при середньотяжкому — понад 6 мм. Ці ознаки і дозволяють запідозрити гайморит на знімках.
Що видно на знімку при гнійному гаймориті
Гнійні виділення — ознака середньотяжкого і тяжкого перебігу, при яких на знімку описують повне затемнення або рівень рідини в 1–2 синусах. За тяжкістю перебігу розрізняють легкий (товщина слизової оболонки до 6 мм), середньотяжкий (понад 6 мм, повне затемнення або рівень рідини в 1–2 синусах) і тяжкий (затемнення або рівень рідини більш ніж у 2 синусах, температура вище 38 °C, ускладнення з боку очниці або внутрішньочерепні).
Чим відрізняється рентген від інших знімків пазух
Крім звичайного рентгена, пазухи досліджують за допомогою комп'ютерної томографії (КТ) і магнітно-резонансної томографії (МРТ). Який метод потрібен, вирішує лікар. Вірусний гайморит не потребує антибіотиків, а знімок лікар оцінює разом із симптомами.
Що означає опис знімка: затемнення, рівень рідини, потовщення слизової оболонки
В описі знімка враховують товщину слизової оболонки, повне затемнення і рівень рідини. Ці ознаки допомагають оцінити стан пазух, але діагноз ставить лікар за сукупністю симптомів і огляду.
Коли потрібно звернутися до лікаря
Звернутися до лікаря потрібно, якщо симптоми не минають після лікування або зберігаються тижнями, якщо гайморит повторюється, а також якщо в дитини після вщухання нежитю знову підвищується температура і з'являються густі виділення. Окремо — при ослабленому імунітеті або погіршенні стану. У дитини 11 років і молодше рекомендована консультація лікаря. При однобічних симптомах або збереженні скарг після 3 місяців лікування лікар може направити до ЛОР-спеціаліста. При хронічному синуситі ЛОР-спеціаліст може рекомендувати операцію.
Сам по собі гайморит не привід викликати швидку; 103/112 — при підозрі на ускладнення з боку очниці або внутрішньочерепні ускладнення.
Матеріал довідковий: знімок читає лікар, і тільки він може скласти його з вашими симптомами в загальну картину, тому не відкладайте консультацію.
Джерела
Історія оновлень
Відгуки читачів
Відгуків ще немає — поділіться, чи була стаття корисною.
Залишити відгук
Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності