Ячмінь на оці: причини, від чого він з'являється

Ячмінь на оці — це невелике болюче утворення на повіці або всередині повіки, знайоме багатьом. Нижче спокійно і по порядку розібрано, від чого з'являється ячмінь, чому в одних людей він буває частіше і в яких випадках без лікаря не обійтися.

Що таке ячмінь і як він утворюється

Ячмінь, або гордеолум, — це гостре гнійне запалення волосяного мішечка вії або сальної залози Цейса, розташованої біля кореня вії. Окремо виділяють внутрішній ячмінь, коли запалюється часточка мейбомієвої залози — залози в товщі повіки, що виробляє маслянисту рідину для змащування ока. Обидві форми трапляються і в дорослих, і в дітей.

На краю повіки з'являється болюча обмежена припухлість, набряк і почервоніння. Через два – чотири дні на верхівці утворюється жовтувата голівка. Частіше уражається одне око, але буває кілька утворень одразу або на обох очах. Зазвичай ячмінь минає протягом тижня.

• біль і болючість у ділянці утворення;
• почервоніння і набряк повіки, іноді шкіри навколо;
• сльозотеча і почервоніння самого ока;
• зір при цьому страждати не повинен.

Якщо ґулі немає, а повіка набрякла, червона і сльозиться, йдеться частіше про кон'юнктивіт або блефарит — запалення краю повіки. Якщо утворення щільне, але майже безболісне, ймовірніше халязіон, спричинений закупоркою протоки залози.

Основні причини: інфекція і закупорка залози повіки

Причина ячменю — бактеріальна інфекція, у 90–95 відсотках випадків її спричиняє золотистий стафілокок. Мікроб потрапляє у волосяний мішечок вії або в залозу повіки, і там розвивається гнійне запалення. Частіше це відбувається при ослабленому імунітеті, наприклад після простудних захворювань.

Друга причина — закупорка протоки мейбомієвої залози. Коли відтік маслянистої рідини порушений, залоза ущільнюється і утворюється халязіон. Він нерідко розвивається після внутрішнього ячменю: почервоніння і набряк зникають, а щільний вузлик у повіці залишається.

Видавлювати гній і розкривати ячмінь самостійно не можна: так інфекція може поширитися в бік очниці, а це флегмона очниці, тромбоз кавернозного синуса мозку і менінгіт.

Фактори, які підвищують ризик ячменю

До сприятливих обставин відносять загальне переохолодження організму, ендокринні порушення і хронічні захворювання шлунково-кишкового тракту. Окреме місце займає стан повік: демодекоз, тобто ураження кліщем, і блефарит. Люди з тривалим блефаритом або розацеа хворіють частіше.

Відіграє роль і гігієна: брудні руки, звичка терти очі, спільні рушники і косметика.

Чому ячмінь може з'являтися повторно

Людям з рецидивним ячменем потрібне ретельне обстеження, щоб виявити можливу причину і сприятливі фактори; до частішого ячменю схиляють тривалий блефарит і розацеа, демодекоз, ослаблений імунітет. Халязіон після лікування теж може повернутися.

На прийомі лікар оглядає повіку, і діагноз зазвичай підтверджується саме оглядом. У рідкісних випадках злоякісне утворення шкіри повіки виглядає схоже, тоді може знадобитися біопсія — взяття шматочка тканини на дослідження.

Коли з ячменем потрібно до лікаря

До лікаря звертаються, якщо ячмінь не минає за кілька тижнів. Термінова консультація потрібна, коли він дуже болючий або сильно набряклий, коли погіршився зір, коли з ока йде гній або інфекція перейшла на око і повіку. Зазвичай зір не страждає; якщо воно погіршилося — терміново до лікаря. Приводом для візиту бувають головні болі, підвищення температури тіла із загальним нездужанням, збільшення найближчих лімфатичних вузлів.

Лікар може розкрити ячмінь тонкою стерильною голкою, видалити вію біля утворення або направити до очного спеціаліста в стаціонар.

Сам по собі ячмінь не привід викликати швидку. Номери 103 і 112 потрібні, якщо на тлі спроби видавити гній інфекція поширюється в бік очниці і з'являються ознаки ураження мозкових оболонок.

Ще раз про головне: ячмінь — це інфекція волосяного мішечка вії або залози повіки; частіше він буває при блефариті, розацеа, демодекозі або ослабленому імунітеті. Цей матеріал довідковий і не замінює консультацію лікаря: рішення про обстеження і допомогу приймає фахівець.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності