Info Clinic

Кератоконус: що це, стадії, симптоми та як бачить людина

Рогівка стоншується і випинається конусом — зір стає мутним і двоїться. Розбираємо причини, стадії та те, як бачить людина з кератоконусом.

Дуже крупний план карего ока з райдужкою, зіницею і тонкими судинами склери — рогівку перевіряють при кератоконусі
Опубліковано: 15 листопада 2026, 08:03

Помічаєте, що обриси предметів стали розмитими, а окуляри ніби не дають колишньої чіткості? Іноді причина не в звичайній короткозорості, а в кератоконусі — стані, за якого змінюється форма рогівки. Розберімося, що відбувається з оком і як це проявляється.

Що таке кератоконус

Рогівка — прозора зовнішня оболонка ока, яка захищає його та допомагає фокусувати зображення. При кератоконусі вона стоншується і випинається назовні, поступово набуваючи форми конуса. Це дегенеративне незапальне захворювання і найпоширеніша форма дистрофії рогівки. За різними оцінками, воно трапляється у 1 людини з 500–2000, а за іншими даними — приблизно в однієї з тисячі, незалежно від національності та місця проживання. Зміни зазвичай починаються в підлітковому віці й повільно наростають до середини дорослого життя, після чого форма рогівки стабілізується.

Причини та фактори ризику

Точна причина невідома. Дослідники пов'язують розвиток із поєднанням генетичних і зовнішніх (середовищних) факторів. Серед зовнішніх виділяють надмірне й енергійне тертя очей, а також схильність до алергічних розладів: приблизно у третини людей з кератоконусом є алергія. Тертя може травмувати рогівку і сприяти її стоншенню, хоча поки неясно, що первинне — тертя чи дискомфорт в очах на ранніх стадіях. З кератоконусом пов'язано понад десяток генів, що впливають на розвиток ока, структуру рогівки, запалення і ріст клітин. Ризик вищий у тих, чий родич має такий стан. У більшості випадків хвороба не успадковується, але бувають і сімейні форми.

Симптоми та те, як бачить людина з кератоконусом

Спочатку з'являється легка розмитість, яку легко сплутати зі звичайним дефектом рефракції. Далі зір погіршується, іноді швидко, і стає незадовільним на будь-якій відстані, а вночі помітно слабшим, ніж удень. Одне око може бачити гірше за інше. Зображення предметів двоїться, кількість «зайвих» картинок зростає — це монокулярна поліопія, особливо помітна при погляді на світлі об'єкти на темному тлі. Обриси джерел світла розмазуються і здаються нерівними. На пізніх стадіях буває світлобоязнь, свербіж і втома очей через звичку мружитися, біль виникає рідко. Зміни рогівки можуть призвести до короткозорості, неправильного астигматизму, який не виправити окулярами, і до втрати зору. Практично ніколи кератоконус не призводить до повної сліпоти.

Перебіг кератоконусу

Хвороба розвивається поступово: від початкової розмитості до вираженого конуса. Спочатку може уражатися лише одне око, але з часом змінюються обидві рогівки, хоча й не з однаковою тяжкістю. Найтяжчої стадії перебіг зазвичай досягає до двадцяти або тридцяти років. Коли конус сильно розвинений, на поверхні нижньої повіки при погляді вниз з'являється V-подібна виїмка — ознака Мюнсена; на момент його появи хвороба зазвичай уже перебуває на розвиненій стадії. На пізніх стадіях можливе рубцювання рогівки, часто через тривале носіння контактних лінз або надмірне тертя очей.

Історична довідка

Перший докладний опис кератоконусу, що відокремив його від інших ектазій рогівки, представив у 1854 році британський лікар Джон Ноттінгем.

Як діагностують кератоконус

Лікар починає з бесіди про скарги, травми та сімейну історію очних хвороб, потім перевіряє зір за таблицею. Запідозрити проблему допомагають вимірювання кривизни рогівки ручним кератометром і скіаскопія з «ефектом ножиць». При огляді на щілинній лампі видно характерні ознаки: кільце Флейшера з відкладень заліза приблизно у половини пацієнтів, тонкі смуги Фогта. Перевірте себе: якщо окуляри перестали давати чіткість, зображення двоїться, а світло вночі розпливається — це привід показатися офтальмологу.

Сам по собі кератоконус не привід викликати швидку; 103/112 — при загрозливому для життя стані (серйозна травма, підозра на інсульт або серцевий напад).
  • Розмитість і двоїння зображення, яке не виправляють окуляри
  • Погіршення зору в сутінках і вночі
  • Світлобоязнь, свербіж і втома очей
  • Помітна різниця в зорі між очима

Матеріал довідковий: поставити діагноз і підібрати тактику може тільки лікар після огляду.

Джерела

  1. Keratoconus - MedlinePlus Genetics
  2. Corneal Disorders - MedlinePlus
  3. Кератоконус — Википедия
  4. When to call 999 — NHS
  5. When to visit A&E — NHS

Історія оновлень

Перша публікація.
Теги Гострота зоруОфтальмологРогівка

Відгуки читачів

Відгуків ще немає — поділіться, чи була стаття корисною.

Залишити відгук
Оцінка

Відгуки публікуються після перевірки модератором. Не пишіть особистих медичних даних.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності