Як передається ВІЛ і СНІД: шляхи зараження та ризик

ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) послаблює імунну систему й підвищує ризик тяжких хвороб. СНІД — це пізня стадія ВІЛ-інфекції, набір серйозних захворювань, спричинених вірусом. Лікування немає, але з терапією більшість людей із ВІЛ живуть довго й повноцінно.

ВІЛ і СНІД: у чому різниця

ВІЛ уражає клітини імунної системи з CD4-рецепторами — Т-хелпери, макрофаги, дендритні клітини. Без лікування кількість CD4+ Т-лімфоцитів падає нижче 200 клітин на мікролітр (норма 500–1200), і клітинний імунітет перестає захищати організм. СНІД, або пізня стадія ВІЛ, — це коли на тлі зруйнованого імунітету виникають туберкульоз, пневмонія, пухлини. Не в кожного з ВІЛ розвивається СНІД: при лікуванні антиретровірусною терапією вірусне навантаження стає невизначуваним, і людина не передає вірус іншим, зокрема під час незахищеного сексу.

Як передається ВІЛ: основні шляхи зараження

Вірус потрапляє в кровотік з інфікованими біологічними рідинами: кров'ю, спермою, вагінальними виділеннями та слизом зсередини ануса. Найчастіший шлях — вагінальний, анальний або оральний секс без презерватива з людиною, у якої є вірус. Також ВІЛ передається при спільному використанні голок, шприців та іншого обладнання для ін'єкційних наркотиків, при спільних секс-іграшках, від матері дитині під час вагітності, пологів або грудного вигодовування при визначуваному вірусному навантаженні. Переливання крові з 1985 року перевіряють на ВІЛ, тому ризик від донорської крові вкрай низький.

Як ВІЛ не передається

Заразитися не можна через поцілунки, обійми, рукостискання, сидіння унітаза, спільну їжу, напої, посуд і звичайні побутові предмети. Якщо людина приймає ефективну терапію і має невизначуване вірусне навантаження, вона не передає вірус партнеру. Медичному працівнику, який випадково вколовся інфікованою голкою, ризик теж дуже низький.

Ймовірність зараження ВІЛ при різних контактах

Ризик залежить від типу контакту та вірусного навантаження партнера. Вищий він при незахищеному анальному або вагінальному сексі, за наявності інших інфекцій, що передаються статевим шляхом, при ін'єкційному вживанні наркотиків. Точних відсотків для різних контактів тут не наводимо: вони залежать від вірусного навантаження партнера та типу контакту.

• Незахищений вагінальний або анальний секс — найчастіший шлях передачі.
• Спільні голки та шприци для ін'єкцій.
• Спільні секс-іграшки з людиною з визначуваним вірусним навантаженням.
• Передача від матері дитині під час вагітності, пологів або грудного вигодовування.

Презерватив і перерваний акт: що з ризиком

Презерватив — найефективніший захист від ВІЛ та інших інфекцій, що передаються статевим шляхом. Використовувати його потрібно до і під час будь-якого контакту між пенісом, піхвою, ротом або анусом. З презервативами застосовують мастила на водній основі: олійні (вазелін, дитяча олія) руйнують латекс, презерватив рветься. Перерваний акт не належить до перевірених заходів захисту; надійним захистом під час сексу вважається презерватив.

Профілактика ВІЛ і коли звернутися до лікаря

Якщо ви думали, що контактували з ВІЛ протягом останніх 72 годин, негайно зверніться до лікаря-інфекціоніста або до центру СНІДу / кабінету тестування — там можуть запропонувати екстрену профілактику (PEP), яка може запобігти зараженню. Людям із підвищеним ризиком доступний PrEP — профілактичний засіб, який приймають постійно або за потреби. Також знижують ризик тестування на ВІЛ, відмова від ін'єкційних наркотиків і спільних голок, лікування інших статевих інфекцій, обмеження кількості партнерів. Якщо можливий контакт був понад 72 години тому, зверніться до лікаря-інфекціоніста або до центру СНІДу / кабінету тестування — вам запропонують тест на ВІЛ. Тест роблять за слиною або кров'ю з пальця, у клініці результат зазвичай готовий за кілька днів, домашній експрес-тест — за хвилини. Перші ознаки ВІЛ можуть з'явитися через 2–6 тижнів як грипоподібний стан: температура, біль у горлі, збільшені лімфовузли, висип, ломота й утома. Ці симптоми неспецифічні, а роки після зараження можуть минати без скарг, тому єдиний спосіб дізнатися статус — тест.

Сама по собі підозра на ВІЛ не привід викликати швидку; 103/112 — при загрозливому для життя стані (наприклад, при сильному болю в грудях або втраті свідомості).

Матеріал довідковий: він пояснює шляхи передачі та заходи захисту, але не замінює консультацію лікаря — рішення про тестування й профілактику обговоріть зі спеціалістом.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності