Дисгідротична екзема: пухирці на пальцях рук і причини

Дрібні пухирці на пальцях і долонях лякають: здається, що це заразно й небезпечно. Йтися може про дисгідротичну екзему — стан, симптоми якого можна тримати під контролем, але який любить повертатися.

Що таке дисгідротична екзема

Дисгідротична екзема, вона ж помфолікс і дисгідроз, — один із типів екземи, який уражає кисті або стопи. Перебіг зазвичай тривалий: загострення змінюються спокійними періодами. Назви «водяниця», «гідротична екзема», «гідро екзема» позначають той самий стан — так його називають у побуті та в старих текстах.

Сам термін історичний. Раніше вважали, що пухирці виникають через закупорку проток потових залоз, і це пояснення застаріло, хоча слово залишилося. Екзема загалом не заразна: її причина невідома, найімовірніше, річ у поєднанні генетичних і середовищних чинників. У людей з екземою частіше трапляються сінна лихоманка й астма. Захворювання описано 1873 року, і ясності в етіології відтоді не побільшало.

Як виглядають пухирці та водянистий висип на пальцях рук

Перший симптом — свербіж, печіння або поколювання в місці майбутнього висипу. Потім з'являються заповнені рідиною пухирці: дрібні, дуже сверблячі, іноді підтікають. Улюблена локалізація — пальці та долоні, боки кистей; також можливі пальці ніг і стопи. Дрібні підшкірні пухирці на пальцях рук виглядають як прозорі краплі всередині шкіри.

Висип з'являється епізодами, кожен триває приблизно 2–3 тижні. Коли пухирці сходять, шкіра стає сухою, тріскається й болить, іноді кровоточить. На темній шкірі пухирці можуть виглядати темнішими, ніж на світлій.

Можливі причини та провокувальні чинники

Точна причина невідома. Дисгідроз розглядають як поліетиологічне порушення: обговорюється алергічна реакція, пов'язана з харчовою або лікарською токсидермією, чутливість до нікелю, спадкова схильність і несприятливі чинники середовища. Частина епізодів розвивається після стресу. Це версії, а не доведені механізми.

Список тригерів, які називають імовірними:

• контакт із сильними хімічними засобами — милом, очищувачами, мийними речовинами;
• алергія або чутливість до металів, наприклад до нікелю чи кобальту;
• регулярне намокання рук — наприклад, у перукарів;
• стрес;
• спека й потовиділення.

Зв'язок із конкретним провокатором часто залишається припущенням.

Чим відрізняється від інших висипань на руках

Схожу картину дають псоріаз і грибкові інфекції, зокрема стригучий лишай і грибок стоп. Лущення шкіри на кистях і стопах буває й симптомом скарлатини. Тому самостійно ставити діагноз не можна: за сумнівів потрібен лікар.

Як лікар встановлює діагноз

Основа — огляд і клінічне обстеження з диференційною діагностикою. Додатково лікар може оцінити ступінь алергізації організму та стан шлунково-кишкового тракту.

Коли потрібно звернутися до дерматолога

Привід для візиту — підозра на помфолікс або будь-які зміни шкіри, які вас турбують. Окремий сигнал: пухирці дуже болючі, підтікають жовтий або зелений гній чи вкриті жовто-коричневою кіркою — так виглядає приєднана інфекція. Якщо симптоми тяжкі або призначене лікарем лікування не дає результату, пацієнта направляють до дерматолога.

Сам по собі цей стан не привід викликати швидку. 103/112 — за загрозливих для життя станів (наприклад, раптова сильна задишка або втрата свідомості); гнійні кірки й болючі пухирці — привід записатися до лікаря, а не викликати швидку.

Матеріал довідковий: він пояснює, що відбувається зі шкірою, але не замінює консультацію лікаря — діагноз ставиться на прийомі, а не за фотографією.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності