Кропив'янка у дітей: як проявляється і чому виникає

Ще вранці шкіра була чистою, а після прогулянки на грудях і руках — рожеві підвищені плями, які дитина розчісує до сліз. Так часто починається кропив'янка. Розберемо, як вона виглядає, чому з'являється і коли батькам потрібен лікар.

Що таке кропив'янка у дітей

Кропив'янка, або уртикарія, — висип із сильно сверблячих, плоско підвищених блідо-рожевих пухирів, схожих на слід від опіку кропивою. Медики описують її як групу станів із сверблячими пухирями та/або ангіонабряком. Пухирі бувають самостійною, зазвичай алергічною реакцією на подразник, а бувають проявом іншого захворювання.

Явище поширене: різні форми кропив'янки діагностують у 15–25% людей, приблизно кожен третій переносить її хоча б раз у житті. Дорослі хворіють частіше за дітей.

Як виглядає кропив'янка у дитини: основні ознаки

Головний симптом — сверблячий висип: підвищені горбики або плями різної форми, в одному місці або по всьому тілу. На фото горбики виглядають як утворення від 2 мм до 1 см, плями — від 1 см до 8 см, частина зливається в групи.

• шкіра свербить, іноді пече або палить;
• при світлій шкірі елементи рожеві або червоні;
• на коричневій і темній шкірі колір висипу помітити важче;
• пухирі можуть зникати й з'являтися в новому місці.

На фотографіях кропив'янки у дітей елементи виступають над шкірою і виглядають набряклими, тому рельєф буває помітнішим за відтінок. Важливі також дихання, набряк і загальний стан дитини.

Причини кропив'янки у дітей: алергічні та інші

Найчастіше пухирі — алергічна реакція на ліки або продукт: організм виділяє хімічні речовини, через які шкіра набрякає. У дітей з іншими алергіями кропив'янка буває частіше. Серед інших причин називають інфекції та стрес.

У списку частих алергенів — лікарські препарати (антибіотики, рентгеноконтрастні речовини), сироватки, гамма-глобуліни, бактеріальні полісахариди, харчові продукти, алергени комах. Псевдоалергічна кропив'янка буває через речовини, які вивільняють гістамін.

Механізм: у шкірі є тучні клітини із запасом гістаміну. Клітини активуються імунним або неімунним шляхом, гістамін виходить у тканину, судини розширюються, рідина просочується в шкіру — так з'являється пухир.

Гостра і хронічна кропив'янка: чим відрізняються

Різниця в часі. Гостра спонтанна кропив'янка — пухирі та/або ангіонабряки, які тримаються менше 6 тижнів. Хронічна — сверблячі пухирі з набряками або без, спонтанні чи викликані стимулом, довше 6 тижнів.

Хронічна буває спонтанною (причина невідома) та індукованою — від холоду, тепла, вібрації, тиску; в однієї людини можуть поєднуватися кілька форм. На хронічну припадає чверть усіх випадків, пік захворюваності — від 20 до 40 років. Ангіонабряк фіксують у кожного другого пацієнта з кропив'янкою.

Як діагностують кропив'янку у дитини

Зазвичай достатньо огляду шкіри й розмови: коли з'явилися пухирі, скільки тримаються, чи змінюють місце, що дитина їла, які ліки отримувала, чи були інфекції та укуси комах, чи виникає висип після холоду або тиску.

Термін має значення: довше 6 тижнів — це вже хронічна форма, обстеження будується інакше. Паразити — рідкісна причина хронічної кропив'янки, і перед протипаразитарним лікуванням потрібне лабораторне та анамнестичне підтвердження інфекції; при хронічній спонтанній формі обговорюють автоімунний механізм — автоантитіла знаходять у 45% таких пацієнтів.

Коли потрібно звернутися до лікаря

Зазвичай висип минає сам за кілька днів. Прийом потрібен, якщо симптоми не покращуються через 2 дні, висип поширюється, пухирі повертаються, підвищується температура і дитина почувається погано, під шкірою з'явився набряк. Достатня причина — і ваше занепокоєння.

Сама по собі кропив'янка не привід викликати швидку. Телефонуйте 103 або 112, якщо у дитини раптово набрякли губи, рот, горло або язик; вона часто дихає або їй важко дихати, чути свист, є відчуття задухи; горло стискається або важко ковтати; шкіра, язик або губи стали синіми, сірими чи блідими.

Матеріал довідковий і не замінює консультацію лікаря: він допомагає зрозуміти, що відбувається, і сформулювати питання на прийомі.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності