Коли лікар призначає аналіз на антинуклеарний фактор (АНФ), хочеться зрозуміти, що саме шукають у крові і як читати бланк. Спокійно: це лише один із кроків діагностики, і його результат сам по собі не ставить діагноз.
Що таке антинуклеарний фактор
Антинуклеарні антитіла (АНА) — це білки, які імунна система виробляє проти власних тканин, зокрема проти ядра клітини. Аналіз на антинуклеарний фактор якраз і шукає такі антитіла в крові. Їх поява може бути пов'язана з аутоімунними захворюваннями, але не завжди означає хворобу.
Коли призначають аналіз на АНФ
Тест на АНА часто визначають першим при підозрі на системний червоний вовчак (СЧВ); можливо, це найчастіша причина призначення аналізу. Також його проводять при нез'ясованих симптомах: артритних болях у суглобах, висипі, лихоманці, втомлюваності, м'язовій слабкості, болю в грудях. Аналіз на антинуклеарний фактор можуть призначити при підозрі на системну склеродермію, синдром Шегрена, змішане захворювання сполучної тканини, поліміозит/дерматоміозит, аутоімунний гепатит та інші стани. Іноді АНФ входить до панелі разом із ревматоїдним фактором, ШОЕ, С-реактивним білком.
Як проводять аналіз: кров і клітини HEP-2
Кров беруть із вени, зазвичай у ділянці ліктя або на тильній стороні кисті. Спеціальної підготовки не потрібно. Деякі ліки (наприклад, оральні контрацептиви, прокаїнамід, тіазидні діуретики) можуть впливати на точність, тому лікаря потрібно попередити про всі прийняті препарати. У лабораторії кров досліджують різними методами: в одному випадку лаборант вивчає зразок під мікроскопом, в іншому використовується автоматичний прилад для реєстрації результатів.
Що означають титр і тип світіння
Результат зазвичай описують двома параметрами: титр (рівень) і тип світіння (патерн). Титр записують у вигляді співвідношень: 1:40, 1:80, 1:160, 1:320, 1:640. Деякі, але не всі лабораторії вважають позитивним титр 1:160 і вище. Патерни бувають різні: гомогенний, крапчастий, центромерний та інші. Нормальні значення можуть трохи відрізнятися в різних лабораторіях, тому трактувати бланк повинен лікар.
Позитивний АНФ: чи завжди це хвороба
Ні. Позитивний АНФ сам по собі не дорівнює діагнозу. Він може зустрічатися у родичів людей із СЧВ без ознак хвороби. Якщо єдина знахідка — низький титр АНФ, ймовірність розвитку СЧВ у майбутньому дуже мала. Для встановлення діагнозу потрібні клінічні симптоми, результати огляду та додаткові аналізи на специфічні антитіла. При СЧВ, наприклад, важливі певні клінічні ознаки, позитивний АНФ (його відсутність робить діагноз малоймовірним) і специфічні антинуклеарні антитіла. Позитивний АНФ буває і при інших захворюваннях: системній склеродермії, синдромі Шегрена, лікарському вовчаку, ревматоїдному артриті, хворобах щитоподібної залози, деяких інфекціях.
Що робити з результатом: до якого лікаря йти
Результат аналізу на антинуклеарний фактор потрібно обговорити з лікарем. Далі можуть знадобитися додаткові аналізи крові, рентгенівське дослідження та інші види діагностичної візуалізації та інші дослідження. Якщо є симптоми, схожі на вовчак, або інші тривожні ознаки, лікар вирішить, які кроки вжити.
- Артритні болі в суглобах, висип, лихоманка без пояснення
- Виражена втомлюваність, м'язова слабкість
- Зміна кольору пальців на холоді (феномен Рейно)
- Втрата ваги, виразки в роті, випадіння волосся
Сама по собі наявність позитивного АНФ не привід викликати швидку; 103/112 — при ознаках інфаркту або інсульту, а також при сильному болю в грудях.
Цей матеріал — довідковий, він не замінює консультацію лікаря.
Джерела
Історія оновлень
Відгуки читачів
Відгуків ще немає — поділіться, чи була стаття корисною.
Залишити відгук
Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Відмова від відповідальності